У 18 столітті в селі Ратнів діяла дерев’яна церква з дзвіницею, збудована сільськими умільцями. За свідченням архівних документів, у 1702 році вельможний граф Потоцький пожертвував на користь святині 70 десятин землі.
У 1943 році церкву повністю спалили фашистські загарбники, тому люди ходили молитися у сусіднє село Баїв. У 1991 році у Ратневі серйозно зайнялися відновленням церкви, тож побудувати її вдалося досить швидко – всього за шість років. Назвали церкву на честь Святої Параскеви, так само, як і спалений німцями храм.
У 1998 році, в День Святої Ольги, у Ратнівську церкву привезли освячену в Почаївській лаврі ікону Божої матері. Вперше за півстоліття люди пішли на службу до своєї церкви. Місцеві жителі розповідають, що тоді через увесь Ратнів несли ікону Божої Матері з Почаєва, аби вона увінчала святиню.
Свого теперішнього вигляду храм набув нещодавно, після реконструкції, яка відбулася близько 13 років тому. Нині храм має унікальне та доволі незвичне оздоблення – високі мури та куполи пофарбовані повністю у білий колір, що додає споруді особливої величі та святості. Всередині встановлена унікальна копія іконостасу, оригінал якого колись прикрашав храм Софії Константинопольської. Відтоді храм називають «білосніжним дивом під Луцьком»
