27 вересня православна церква шанує велике (дванадесяте) свято ˗ Воздвиження Чесного Хреста Господнього, або Хрестовоздвиження. Цього дня престольне свято відзначають жителі села Боратин. Місцева церква Чесного Хреста має досить цікаву, понад 100-літню історію. Це одна з тих пам’яток, яка нагадує про чеське минуле Боратина.
Із 1872 до 1947 року у межах нинішнього Боратина існував населений пункт, якого нині немає на карті, але про який ще можуть розповісти сивочолі старожили. Про нього нагадує своєрідна архітектура колишнього костелу, в якому нині знаходиться місцевий православний храм, приміщення, де функціонував один з найпотужніших на Волині дріжджових заводів, нечисленні могили на кладовищі, ряд садиб в яких нині проживають і господарюють місцеві жителі. Мова йде про колонію переселенців-чехів, названу Чеським Боратином.
Цьогоріч виповнюється 150 років з дня заснування Чеського Боратина та 75 років з тих пір, як чехи, що проживали тут, виїхали на Батьківщину. Як чехи господарювали у Боратині та які причини спонукали їх оселитися тут?
Поява чехів на Волині зумовлена перш за все економічними причинами. Після ліквідації в 1861 році кріпосного права дворянство у царській Росії не було спроможне у нових умовах рентабельно працювати у своїх маєтках. Потрібно було вести господарство по-новому, і саме чехи стали однією із рушійних сил у цьому. На той час у самій Чехії відчувалася нестача землі, крім того населення, перебуваючи у складі Австро-Угорської імперії, зазнавало національних утисків. Перші переселенці з’явилися на території царської Росії, зокрема на Волині, в 1868 році. У 1870 році було видано царський маніфест, який надавав колоністам певних пільг.
Більшість колоністів були землеробами, вони купували землю, яка коштувала приблизно 10 рублів за десятину. Лісові ділянки продавалися дешевше, однак ліс потрібно було використовувати. Чехи на Волині вирощували багато хмелю, який приносив їм прибуток. Вони будували пивзаводи, млини, хмелярні, магазини, ремісничі майстерні, механізовані мануфактури.
Переселення відбувалося досить швидкими темпами, особливо в перших десять років. За статистикою, напередодні Другої світової війни, на території колишньої Волинської губернії проживало 40 тисяч чехів у 638 населених пунктах, серед яких 109 ˗ були виключно чеськими. До них відносився і Чеський Боратин.
Почалась історія чехів у Боратині 1871 року. Саме тоді 14 сімей на чолі з Францішком Ополченським прибули на Волинь і неподалік Луцька купили у графині Елеонори Мічинської угіддя площею 523 моргів поля (292 гектари). Сім’ї перезимували в приміських селах Гнідава та Красне і весною 1872 року на куплених землях заснували село з назвою Чеський Боратин. Чехи внесли, безперечно, великий вклад у розвиток краю. Жили дружно не тільки між собою, але й з місцевим українським населенням, обжилися.
Дбали багато не тільки про устрій, але й про культурний розвиток населеного пункту. Про життя Чеського Боратину можна судити з основних віх його історії:
- 1882 ˗ село утримує професійного вчителя у приватній (із 1889 року державна) школі, який поряд з основною діяльністю, заснував хор, що діяв до 1947 року;
- 1890 ˗ створено осередок, який 1909 році отримав статус постійної пожежної команди ( з 1920 створено громадське страхове пожежне товариство);
- 1897 ˗ засновано товариство з вирощування хмелю;
- 1898 ˗ створено приватну музичну школу;
- 1907 ˗ урочисте освячення костелу;
- 1912 ˗ побудовано дім, який служив як громадський та культурний осередок і в якому раніше знаходилося кредитне товариство. Добудована трирічна школа;
- 1921 ˗ засновано спілку землеробів;
- 1923 ˗ засновано спілку жінок;
- 1924 ˗ засновано союз молоді;
- 1930 ˗ введено в дію молочарню;
- 1934 ˗ пущено в експлуатацію паровий млин, збудований у приміщенні позикової каси;
- 1944 ˗ після визволення краю від німецько-фашистських загарбників все чоловіче населення Чеського Боратина вступило до лав Чехословацького корпусу під командуванням генерала Людвіга Свободи і в його складі приймала участь у визволенні Чехословаччини;
- 1947 ˗ від’їзд населення Чеського Боратина на постійне проживання у Чехословаччину.
З того часу чехи не раз приїжджали до Боратина, щоб відвідати місця, де пройшло їх дитинство і юність, куди часто поверталися думками, а також, щоб вшанувати місця, де поховані рідні. Особливо пам’ятними були відвідини рідних місць у 1997 році. Тоді на кошти боратинських чехів на стіні колишнього костелу, а нині православного храму, було відкрито меморіальну дошку, а також встановлено пам’ятник на території кладовища, де знаходяться чеські поховання.
За матеріалами книги «У межиріччі Чорногузки та Стиру» (упорядник – Віталій Гнатюк)
