Історія Новостава тісно пов’язана з відомим релігійним осередком Луцька – кляштором і костелом ордену домініканців. Перша згадка про село відноситься до 1393 року, коли Великий Литовський князь Вітовт обдарував домініканський костел поселенням, а також млином і ставом поблизу. З тих пір село почало називатися Новим Ставом.Новостав завдячує своїй популярності папірні, яка існувала тут майже три століття (з 1573 року). Цікаво, що саме домініканська папірня у Новоставі була першим осередком паперового виробництва на Волині. Безперечно, такий промисел був для домініканців прибутковою справою – новоставський папір виготовляли на замовлення Луцького замку.
Загалом папірня у Новоставі проіснувала майже триста років, регулярно вносячи у виробництво новинки технічного прогресу. Важка фізична праця поступово замінялася машинами, збільшувалися і обсяги виробництва паперу. У 1809 році папірня виготовляла 740 стоп паперу для письма (стопа – 480 аркушів). Згідно архівних документів, востаннє новоставське паперове виробництво згадується у 1823 році.Як же сталося, що папірня припинила свою діяльність? З цього приводу науковці висловлюють кілька гіпотез: 1) папірню знищила пожежа, 2) виробництво стало нерентабельним і його припинили, 3) потрібна була кардинальна реконструкція, на яку не було коштів, 4) папірня припинила існування через політичну ситуацію (конфлікти домініканського ордену і російського уряду).
Достеменно невідомо місце, де колись функціонувала папірня, однак до цього часу у Новоставі існує місцевість, яку називають «папірнисько».
