Будівля на фото з’явилась в селі Пілганів у 1938 році, а її будівництво було розпочате в 1934-у. То ж дещо з історії.
Довгий час школа в Пілганові не мала свого приміщення. Діти навчалися у приватних будинках, де орендували кімнату чи дві для навчання. Тому у 1934 році було прийняте рішення про побудову саме школи, коли пан Заремський виділив шмат землі під забудову. Кошторис робіт становив 11 тисяч 348 злотих, з яких сільська громада добровільно зібрала 3 тисячі 600 злотих. За чотири роки, у 1938-му, початкова школа запросила до себе учнів. Вона охопила навчанням дітей із села Пілганів та колоній Соснівець і Звірків. На першому поверсі розміщувались просторі класи, а на другому – житло для вчителів.
Попри те, що село належало до юрисдикції Польської республіки, навчання велось у ній не тільки польською, але й українською мовою.
Зі зміною влади у 1939 році, коли Волинь перейшла до складу СРСР, навчання не припинялось, адже освіта стала обов’язковою. Школа діяла і в період фашистської окупації, хоча в такий складний і страшний час, небагато батьків відпускали дітей до школи. Навчання велось навіть за тими ж підручниками, тільки сторінки про вождів і партію повиривали.
Після визволення від фашистських окупантів, у вересні 1944 року, на навчання в перший клас пішли діти, яким було не тільки 7, але й 8 та 9 років. Не вистачало підручників і зошитів, але це не зменшувало дитячого потягу до знань.
У 1950 році школа була реорганізована в семирічну, а з 1959 року – у восьмирічну. У 1975-у школу знову реорганізовують в початкову. Так вона проіснує ще три роки, а у 1977 село визнають неперспективним і школу закриють. Лише через 11 років, у 1988-у, Промінська початкова школа відновить свою роботу, а в 1993-у її знову реорганізують у неповну середню.
У 1994 році під освітній заклад було передано приміщення контори АПОС «Промінь», а контора господарства та Промінська сільська рада перемістились в цей будинок. Пізніше господарство було розформоване і зникла потреба в такому великому офісі. То ж у 2004-у перший поверх зайняла сільська рада, а у 2005 році сюди була перевезена сільська бібліотека.
На сьогоднішній день у цьому приміщенні розміщується старостат Промінського старостинського округу, віддалене робоче місце ЦНАП Боратинської сільської ради, пункт незламності та бібліотека. Звідси тоннами відправляли допомогу для жителів деокупованих територій та для воїнів ЗСУ. Тут проводяться масові заходи, майстер-класи, книжкові виставки. То ж, не дивлячись на поважний вік, в цій будівлі вирує життя, вона має сучасний вигляд і потрібна людям.