Престольне свято в Оздові. Історичний часопис села

Писемних історичних джерел про час заснування та назву села Оздів не збереглося. Археологічні дослідження підтверджують давні поселення людей кулястих амфор періоду 12 – 14 ст. на території села. Назва «Оздів», ймовірно, походить з первісного «Гоздов». Тоді в основі найменування можна вбачати прикметник «гоздовий». Ще в недалекому минулому, як згадують старожили, село було оточене густим лісом. Жителька Надія Коваль розповідає: «В лісі росли ялина, сосна, а дуби були такі великі, що ми четверо дівчат не могли обійняти». Ще одна більш спрощена версія походження назви – антропологічна. Якщо ж форма «Оздов» первісна, то це може бути похідне від антропоніма «Оздь». Має право на існування версія старожилів села, що назва села, як вони казали «гозь де» - ось тут, на цьому місці. Перші письмові відомості про село у 1518 році пов’язані із згадкою його власника Пацка Оздівського, що заставляє частину своїх володінь в князя А.О.Сангушка.

В історичних документах 16 ст. згадується землевласники Оздовські з Оздова, що володіли тут землями на військово-службовому праві, були на обов’язку утримувати фортифікаційні споруди Луцького замку. За Ризьким мирним договором 1921 року воно, як і більша частина населених пунктів, увійшло до складу Польщі. Політичні уподобання жителів села були різні. В селі створили товариство «Просвіти». Залучали активну молодь до культурно-просвітницької роботи. У вересні 1939 року західноукраїнські землі були повернуті Україні.

В 1940 році село Оздів налічувало 1195 жителів, одне з п’яти найбільших сіл Луцького району. Мирне життя селян перервала війна 23-24 червня 1941 року. Після війни селяни почали будувати нове життя. У 1948 року в селі Оздів було створено колгосп «Червоний маяк». А в 1949 році назву колгоспу перейменували на «Вільний шлях». Головою колгоспу був Романчук Роман Степанович, головою сільської ради - Сорока Федір. З 1957 року головою колгоспу був Діхтяр Іван Васильович, у цьому ж році почали будівництво клубу, при клубі була сільська рада, контора колгоспу і бібліотека. У клубі організовували драмгуртки, читали вірші, ставили п’єси, популяризували українські пісні, ширили освіту (перш за все українську мову), завідуючою клубом була Галина Бездольна. В селі діяла початкова школа. Директором школи була Олена Кузьмівна Синю, вчителями - Ханко Марія Дмитрівна і Тижук Лідія Данилівна.

У селі було чотири церкви. Згадка про першу церкву датується 1545 роком, про другий козацький храм мало що відомо, але він діяв. Щодо третього, то він був побудований невідомим благодійником в 1598 році - храм Пречистої Богородиці, а ось четвертий, що був збудований 1874 року, освячений на Вознесіння Господнє, стояв на місці нинішнього пам’ятника борцям за волю та незалежність України. Коли почалась Друга Світова війна німецькі загарбники спалили храм, це було 23 червня 1943 року. На початку 90-х років громада забажала здійснити свою мрію – побудувати новий храм, що був закладений у 1993 році. У день Вознесіння Господнього православна громада села Оздів відзначає престольний празник.

Підготувала бібліотекар с. Гірка Полонка Галина Васечко

Оздів

Поділитися:
У Боратинській громаді відбулись змагання з пляжного волейболу
04.07.2024 16:29
На спортивному комплексі с. Боратин відбулися змагання з пляжного волейболу серед юнаків старостинських округів нашої громади. Злагоджену гру в захисті і нападі продемонстрували Арсен Сидорчук та…
Програма безкоштовного переїзду для ВПО та УБД
04.07.2024 11:06
Компанія Грузар розпочинає реалізацію програми допомоги найуразливішим сім’ям ВПО та сім'ям учасників бойових дій, які постраждали від російської агресії. Упродовж двох місяців компанія зобов…
Андрій Марчук та Володимир Казаков – переможці пригодницьких перегонів «Gorgany RACE»
04.07.2024 09:18
Команда з Боратинської громади у складі Андрія Марчука та Володимира Казакова здобула переконливу перемогу на пригодницьких перегонах «Gorgany RACE». Змагання традиційно відбувалися в Горганах –…