Городище – один з дванадцяти населених пунктів Боратинської громади. Здавалося б, звичайнісіньке село, однак несправедливо було б не згадати про колишню славу населеного пункту. Наприкінці XIX ст. Городище можна було назвати справжнім домом для знаті – тут був розташований палац графа Хоткевича та розкішний панський сад із рідкісними деревами та квітами.
Перша згадка про Городище датується 1575 р. Назва села походить із праслов’янської мови, що означає «постійно укріплене поселення». Таке найменування цілком виправдане, адже огорожу довкола села було зведено задля оборони від ворожих нападів. Першими власником села був відомий поміщик Семен Богунський. Пізніше тут господарювали тут князь Григорій Сангушка, шляхтичі П’ясецькі та Грабовські, граф Хоткевич. Історію останнього ми розповімо більш детально.
Наприкінці XIX ст. село Городище стало власністю графа Хоткевича, як і землі навколишніх сіл: Гірко–Полонки, Оздова, Лаврова, Баєва. Саме у Городищі, поблизу річки Чорногузки, пан звів великий гарний маєток з терасою. Серед двору, викладеного плиткою, стояв навіть костел. Неподалік були розташовані конюшня, корівник, свинарник, вівчарня, кузня і великий льох.
Окрасою городищанського маєтку графа Хоткевича був сад європейського типу з рідкісними деревами та квітами. При в’їзді до садиби стояли величні залізні ворота. На службі у палаці було чимало людей – окрім місцевих, які приходили з навколишніх сіл, серед панських слуг було багато іноземців – поляки, німці, голландці.
Фото ілюстративні
Здебільшого граф Хоткевич із сім’єю жили у Млинові, але багато часу проводили і в маєтку у Городищі. Тутешній палац був відпочинковою резиденцією та улюбленим місцем панів. Про долю маєтку після від’їзду Хоткевичів відомостей небагато. За переказами, у палаці був організований дитячий будинок, пізніше – фільварок.
Не відомо чи пов’язано це із панським садом, але у Городищі продовжили традиції садівництва та квітникарства. У 50-х рр. XX ст. у селі функціонував один із найпотужніших колгоспів «Україна». Тут займалися овочівництвом, солили капусту, робили томатну пасту, соки з яблук і полуниці. Великий яблуневий сад є у Городищі і нині, можливо, саме на місці того панського парку.