6 грудня, у День Святого Миколая Чудотворця, престольне свято відзначає село Мстишин. Історія цього села глибока і різноманітна, наповнена цікавими подіями. Про деякі з них ви можете дізнатися саме зараз, адже ми підготували для вас 10 цікавих фактів про село Мстишин.
6 грудня, у День Святого Миколая Чудотворця, престольне свято відзначає село Мстишин. Історія цього села глибока і різноманітна, наповнена цікавими подіями. Про деякі з них ви можете дізнатися саме зараз, адже ми підготували для вас 10 цікавих фактів про село Мстишин.1. Перша писемна згадка про село Мстишин датована 1366 роком. Назва села, ймовірно, походить від великої кількості мостів, що оточують село. Інша вірогідна версія про те, як виникла назва села, походить від імені Мстиша, наприклад у давньо-руського воєводи Свинельда (945р.) був син Мстиша. Знахідки археологів 1979 року (кам'яні знаряддя праці) доводять, що люди жили тут з сивої давнини.
2. З однієї сторони села протікала річечка Змійка, що брала свій початок біля Пілганівських джерел і звивалась, наче змійка, а біля її русла був великий став, по якому плавали човнами. Вода в ньому була дуже чиста і її використовували селяни для своїх потреб. З іншої сторони бігла річечка Злодійка, навесні вона дуже розливалася і могла понести до Стиру все що трапиться їй на шляху під час повені. На річках працювали водяні млини і були побудовані мости. На сьогодні річечки замулились і позаростали очеретом.
3. Поблизу села було знайдено перстень самого князя Любарта. Зараз артефакт належить відомому луцькому історику Петру Троневичу. Гербом князя був крокуючий золотий лев на синьому фоні, такі зображення зустрічаються і на монетах князя. І якщо взяти до уваги договір між князем Любартом та польським королем Казимиром ІІІ, який укладений в 1366 році, то за Любартом йде земельний суддя Іван Мстишинський, можна припустити, що він міг від імені князя завіряти документи і ставити печатку.
4. Пожежна частина у Мстишині була вже в ХІХ ст.. У 1868 році на мстишинських землях поселилися чехи, заснувавши колонію «Ладовка». Тут чехи заклали хмільники з найкращими сортами хмелю, побудували два млини, цегельню, організували пожежну частину. Станом на 1942 рік в колонії Ладовка проживала 41 чеська родина – 188 осіб. На батьківщину чехи виїхали в 1947 році. Деякі чеські добротні будинки, й донині збереглися в селі.
5. Сучасна Свято-Миколаївська церква побудована на старому фундаменті. Давнішня церква була збудована в 1757 році з кількістю прихожан 1747 душ. «Клірові відомості» за 1870 рік повідомляють: священиком у Мстишині тоді був Іосим Уйцеховський, який власним коштом побудував будинок і інші будівлі, а його оклад був 260 рублів. Церква мала значні земельні володіння – 40 десятин. У червні 1941 року під час перестрілки з фашистами загорілася церковна дзвіниця й храм згорів. У 2000 році була закладена капсула і освячене місце на будівництво храму в честь Святого Миколая і 19 грудня 2004 року в новій Свято-Миколаївській церкві відбулось освячення престолу і перше святкове богослужіння.
6. Освіту в Мстишині започаткували чехи в 1890 році і до 1897 року навчання проводилось в приватних будинках. З 1914 року діяла церковно-приходська школа, приміщення якої було зруйноване під час Першої світової війни. Лише в 1933 році Семен Романюк надав частину свого будинку під початкову школу. У 1937 громада власними коштом і силами звела нове приміщення, але викладали у ній польською мовою, а українську вивчали тільки два рази на тиждень. Після визволення від німецьких окупантів сільська школа відновила роботу. І хочеться відмітити, що вчителька з такого невеличкого навчального закладу, Наталія Довгополюк, в 2019 році увійшла до ТОП-50 фіналістів всеукраїнської премії Global Teacher Prize Ukraine.
7. На початку минулого століття мстишинці мали можливість не тільки переглянути не одну драматичну виставу, а й взяти участь в її постановці. Просвітяни організували в селі драматичний гурток, при чому керівник гуртка навчався на режисерських курсах в Луцьку. В помешканні О.Клабана на «Ладовці», де був клуб-саля вони поставили багато вистав: «Перешкода», «Безталанна», «Пан писар», «Дай серцю волю заведе в неволю», «Бувальщина», «На перші гулі», «Наймичка», «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» і інші.
8. У 1943 році в Мстишині було створено підпільну організацію ОУН. До її складу увійшли 42 жителі села. Усі вони мали псевда та свої обов’язки. 20 осіб перебували в загонах УПА.
9. Мстишинець Віталій Скірук, станичний юнацької сітки, засуджений на 25 років, був одним з організаторів Кенгірського повстання в’язнів у «Степлазі». У відповідь на розстріл вартовим колони ув’язнених 15 травня 1954 року уже ввечері 16 травня понад 60 політичних в’язнів на чолі з членом ОУН Віталієм Скіруком подолали паркан між 3 і 2 зоною, розгромили штрафний і слідчий ізолятор 3-го табірного відділення Степлагу, звільнили звідти людей, зруйнували огорожі між зонами. Кенгірське повстання тривало 42 дні – від 16 травня до 26 червня 1954 р. Воно розкололо моноліт Імперії Страху. Тисячі беззбройних в’язнів повстали проти беззаконня і нелюдського існування.
10. У селі Мстишин впроваджуються новітні екологічні практики, зокрема, компостування. Про ці технології місцевий школяр Матвій Сергійчук веде разом з мамою власний ютуб-канал.
