У Коршовці та Вербаєві відзначають престольне свято

12 липня Православна Церква вшановує Святих апостолів Петра і Павла. Цього дня престольне свято відзначають у двох селах Боратинської громади – Вербаєві та Коршовці. Населені пункти належать до однієї парафії, місцева церква у Коршовці має назву Апостолів Петра й Павла, тож храмове свято тут відзначають саме сьогодні.

ВербаївВербаїв 1445 р. Територія сучасного Вербаєва стала справжньою знахідкою для археологів. У 1979 р. тут виявили поселення мезолітичного періоду, а також двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і селище давньоруського періоду ХІІ – ХІІІ ст. Перша писемна згадка про село, згідно архівних джерел, відноситься до 1445 р. Тоді Вербаєвом володів пан Петро Кардейович, який утримував I городню Луцького замку. Протягом століть власниками села були пани Іван-Кирдей Мильський, Криштоф Броніш, а пізніше – Луцький домініканський монастир. За всю історію існування Вербаєва у селі не було власної церкви, тому вербаївці ходили до Свято-Михайлівського храму села Пулганів.

Щодо найменування населеного пункту – старожили кажуть, що назва «Вербаїв» походить від великої кількості насаджених верб. Розповідають також, що раніше Вербаїв був розташований біля самісінької річки, однак земельні реформи змусили людей пересялится в інші куточки села та на хутори. Так Вербаїв і набув обрисів сучасного населеного пункту.

КоршовецьКоршовець 1526 р. Історична спадщина Коршовця сягає давніх часів. Тут знайдено багатошарове поселення пізнього палеоліту, елементи культури лінійно-стрічкової кераміки і епохи міді-бронзи ІІ тис. до н.е. Вперше село Коршовець згадано в документі від 1526 року, коли Луцький єпископ Кирило самоправно обміняв з князем Чорторийським села Дем’янів на Коршовець, а обмін затвердила королівська грамота. Також Коршовець згадується у документах 1561 року. До слова, тоді власником церкви, до якої належав Коршовець, був єпископ Феодосій Гулевич – дід відомої української діячки Галшки Гулевичівни.

Існує декілька версій стосовно походження назви села. Одна із легенд повідомляє, що навколо південно-східної частини Луцька були мішані ліси, густі верболози, кущі. Згодом, люди, у пошуках родючої землі, почали викорчовувати ці зарослі і вивозили землю від кореневищ – корчилищ. Звільнена територія отримала назву корчилища (коршивища) та згодом з’явилася назва Коршивець. За іншою легендою – тут в давнину була корчма, яку тримали євреї. Купці, які їхали ярмаркувати в Торговицю, тут зупинялись перепочити, а назву села пов’язували зі словом «корчма» – Корчовець, Коршовець.

церква

Поділитися:
Як безпечно зберігати їжу, коли вимкнули світло?
05.07.2024 13:05
Зберігання харчових продуктів в умовах постійних вимкнень електроенергії є викликом, особливо влітку. Йдеться не просто про їхню свіжість, а й про безпеку для здоров’я. МОЗ нагадує, як краще…
Як здійснюються лікарняні виплати у 2024 році?
05.07.2024 09:39
Працівники, які не можуть працювати через стан здоров’я і беруть лікарняний, можуть отримувати грошову компенсацію. На суму лікарняних впливає: заробітна плата за 12 місяців перед датою…
У Боратинській громаді відбулись змагання з пляжного волейболу
04.07.2024 16:29
На спортивному комплексі с. Боратин відбулися змагання з пляжного волейболу серед юнаків старостинських округів нашої громади. Злагоджену гру в захисті і нападі продемонстрували Арсен Сидорчук та…