Сьогодні, у День Вознесіння Господнього престольне свято відзначають жителі села Оздів, місцевий храм якого названий на честь торжества. Оздів – один з 24 населених пунктів Боратинської громади, село з цікавою історією та героїчним минулим.
Археологічні дослідження свідчать, що люди жили тут з давніх-давен. Поблизу Оздова знайдені багатошарові поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур, на території присадибних ділянок виявлені уламки ліпної кераміки доби бронзи і уламки вінець та горщиків княжої доби. У південно-східній частині села, на території тваринницької ферми, знайдено могильник культури кулястих амфор.
В історичних джерелах згадка про Оздів міститься у «Словнику географічному королівства Польського», там знаходимо такі відомості про село: «Оздів – село повіт Луцький, гміна Полонка 8 верст від Луцька, 76 будинків, 487 жителів, церква 1545 року, згадується Матіца Сироп’ятович і Оздовськіх, 1583 Кріштоф Радзивіль, тепер Стецькіх». Вірогідність походження назви села сьогодні важко встановити, можливо, найменування пішло від імені польського власника Оздовськіх – Оздов – Оздів.
Жителі села Оздів завжди відзначалися мужністю та свободолюбивістю, саме тому у середині XVII ст., під час національно-визвольної війни, село опинилося в епіцентрі подій. Тоді жителі багатьох сіл розташованих поблизу Луцька, в тому числі і Оздова, очолені міщанином Липкою, за допомогою козацького війська взяли Луцьк і розгромили феодальні маєтки у Баєві, Полонці та інших навколишніх селах. Свідченням жорстоких боїв між повстанцями та польськими військами були козацькі могили, одна з яких збереглася і донині – між селами Оздів та Гірка Полонка.
Доволі цікаву історію має місцевий храм. Перша згадка про церкву у селі Оздів датується приблизно 1545 роком, про другий козацький храм мало що відомо, але він діяв. Третю церкву в Оздові звів невідомий благодійник, а ось четверта була збудована у 1874 прихожанами і освячена на честь Вознесіння Господнього. У Другу світову війну німці палили села, у тому числі й Оздів, тоді місцевий храм згорів ущент 23 червня 1943 року.
Про часи, коли у селі не було храму, з душевним болем згадують прихожани. І коли на початку 90-х засяяли перші промені свободи, громада вирішила здійснити своє бажання – побудувати храм. Церкву заклали у 1993 році, а от перше богослужіння відбулося у зовсім недовершеній будівлі 7 квітня 1996 року на свято Благовіщення. Храм освятили, як і попередній, на честь Вознесіння Господнього.
Вітаємо жителів Оздова із престольним святом, а також усіх мешканців громади з Днем Вознесіння Господнього! Здоров'я, миру та Божої ласки!
