Свято Петра і Павла — це особливий день для вірян, коли вони вшановують двох апостолів, згадують основні події їхнього життя та діяння, які ті вчинили. Від IV століття обряди на честь Петра і Павла в храмах проводили священники, які встановили вшанування на 29 червня. Саме цього дня мощі святих були перенесені до храму в Константинополі і було проведено грандіозне святкування.
У цей день святкують своє престольне свято села Вербаїв та Коршовець. В честь цього пропонуємо ближче познайомитись з історією сіл та їхнім сьогоденням.
В люстраціях Луцького замку 1545 та 1552 років згадується городня (частина оборонної стіни замку) Вербаївська та Кисилинська. Тоді село Вербаїв належало Петру Кардейовичу. Наступними власниками села були Іван-Кирдей Мильський, Криштоф Броніш, а пізніше воно належало Луцькому Домініканському монастирю. В давнину між Вербаєвом та селом Чекно існувала переправа через річку Стир, що була складовою приміської інфраструктури Лучеська Великого. Сільські хати розташовувались понад дорогою на Стирових кручах.
Оскільки в селі росло багато верб та верболозів, то місцеве населення займалось лозоплетінням, були поширені тини з верболозу, а також вербовий живопліт, адже для цього досить було вбити в землю вербовий кілок чи прутик і дерево росло. Цікаво, що і назва села походить від назви цих дерев.
Сьогодні село відоме своєю унікальною природою. Між селами Вербаїв та Мстишин в пониззі річки Стир ще й досі б’є фонтаном джерело з кришталевою смачною водою.
Село Коршовець здавна належало до луцької Церкви Св. Дмитра, володів ним до 1526 року князь Чорторийський. У 1561 році було два власники села: єпископ Феодосій Гулевич — дід відомої української діячки Єлизавети (Гальшки) Гулевичівни та луцький купець і лихвар Хазко Есманович, який тримав село у сумі 80 кіп литовських грошей.
30 жовтня 1927 року у селі була утворена філія культурно-освітнього товариства «Просвіта». З протоколу засідання — «з кожного члена філії побирати місячно по 50 грошів вступних, при вступі кожному платити 1 злот». Тим часом на селі все більш поширюється українська п’єса «Наталка Полтавка», «Назар Стодоля», «Мартин Боруля», «Батраки» та інші. Після постановки вистави завжди були танці до рання. І сьогодні жителі села продовжують культурні традиції, чим і відомі на теренах громади.
Окрасою сіл Коршовець і Вербаїв є храм святих апостолів Петра і Павла. З розповідей старожилів, жителі села Коршовець зібрали кошти на будівництво храму в своєму селі, але землі під будівництво ніхто із заможних селян не хотів виділити. В 40-х роках минулого століття на зборах селян було вирішено передати зібрані кошти в село Полонка, де вже розпочиналось будівництво храму. Отже можемо зробити висновок, що храм в селі Полонка був побудований спільно за кошти прихожан сіл Коршовець і Полонка. А коли в Полонці вирішили побудувати новий храм, то старий було перенесено в Коршовець. До 2000-ліття Різдва Христового храмове будівництво було завершено. 12 липня 2001 року владика Високопреосвященнійший митрополит Яків освятив новий престол та новозбудований храм Святих Петра і Павла.