«Жодна допомога зараз не буде зайвою, адже кожен такий крок наближає нашу спільну перемогу!» ˗ в цьому переконані у Боратинській громаді, де з перших днів долучилися до волонтерства. Детальніше про те, як працює волонтерський штаб з плетіння маскувальних сіток у Боратитнському ліцеї читайте у матеріалі рекламно-інформаційного журналу «ФРЕШ».
- Нам відомо, що до волонтерської діяльності долучилася практично вся Боратинська громада. Розкажіть, коли виникла ідея та як виглядає ця робота?
- Це справді так – до спільної роботи приєдналася фактично вся громада. Бажання якось допомагати війську виникло з перших днів війни. Тоді минув перший шок, ми вирішили деякі робочі нюанси і постало питання: «Що робити? Чим ми можемо бути корисними?», адже неможливо було просто сидіти вдома і дивитися новини. Тоді й об’єдналися з іншими ентузіастами і вирішили плести маскувальні сітки. Поїхали в один із центрів, який цим займався, дещо дізналися там, щось почерпнули в інтернету і приступили до роботи. Впродовж перших днів працювали просто вдома, але згодом сільська рада виділила велике приміщення, де тепер може плести одночасно значно більше людей. Можемо похизуватися, що на даних момент процес виглядає на рівні фабричного, адже маємо 16 спеціальних каркасів, на яких зручно працювати. Самі каркаси нам зробив дуже хороший знайомий. На сьогоднішній день сплетено більше 5000 метрів квадратних сітки.
- Втім, для постійної роботи і матеріалів потрібно чимало. Де їх знаходите?
- Спочатку матеріали купували власним коштом, хтось тканини, хтось - сітки, у перший день ми їх скупили ледь не всі у місті. Деякі магазини тканин давали нам їх безкоштовно. Однією з тканин, яку ми масово використовували, була пакистанська бязь, втім на даний момент ми викупили всі залишки, які були в Україні. Клаптиками та тканиною безкоштовно нас забезпечували деякі підприємства нашого міста та волонтерські організації.
Хлопці з передової дуже задоволені якістю наших сіток та дуже просять не зупинятись, а це найкращий стимул для нашої роботи. Тож, намагаємося працювати більше, для прикладу, за останні три дні ми сплели 26 сіток різних розмірів.
- Але такі великі об’єми роботи вимагають чимало робочих рук – хто долучається до процесу?
- В перші дні до плетіння приєднувалося близько 50 людей! Зараз дещо менше, адже, зрозуміло, кожен має і свою роботу. Але основа нашої команди – це близько 10 людей, які не пропускають жодного робочого дня. Тим паче, ми не працюємо щоденно – можливість плести відштовхується від наявності матеріалів, а з ними, на жаль, іноді трапляються перебої. Тож, працюємо, в середньому, по 3 дні. Приєднуються і переселенці, які мешкають зараз на території нашої громади – не обов’язково постійно, але кожен в міру своїх сил і можливості.
- Звісно, питання взаємодопомоги та волонтерства зараз – надзвичайно актуальне. Втім, не кожен здатен присвятити стільки свого часу, сил і навіть коштів на безкорисливу допомогу іншим. Чи не виникало у вашої команди думок стосовно того, чи варто цим займатися?
- Абсолютно ніколи! Ніхто з нашого оточення не виявив сумнівів стосовно того, що ми все робимо правильно! Тож, ми будемо це робити, поки в тому буде потреба, поки не буде перемоги! Дякуємо усім жителям нашої громади, хто долучається до волонтерства! З міркувань безпеки усіх учасників та спонсорів не згадано поіменно, але про усіх пам’ятаємо і обов’язково напишемо у статті після перемоги.
Волонтерство ˗ це хребет громадянського суспільства. Волонтери відіграють значну роль у процесі формування суспільства, - це ті, хто працюють для інших добровільно та без винагороди. Для цього не потрібно надзвичайних вмінь чи навичок. Найважливіше мати бажання і розуміти, що ти хочеш досягти. Волонтерство не має вікових обмежень. Долучайтеся до спільної справи!
Стаття: рекламно-інформаційний матеріал «ФРЕШ»
Фото: Катерина Гольченко
