Кожна дитина має право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона зростає. Та, на жаль, саме ці середовища іноді стають джерелом болю. Домашнє насильство і булінг (цькування) — різні за формою, але подібні за наслідками: обидва руйнують базове відчуття безпеки, якого дитина гостро потребує для нормального розвитку.
Як дорослим виявляти та протидіяти насильству щодо дітей, розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги спільно з Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства».
Важливо памʼятати: діти не перебільшують, не «вигадують» насильство, не «розпускають фантазії». Вони реагують так, як можуть — через поведінку, через тіло, через мовчання. І саме компетентний дорослий має бути тією фігурою, яка вміє побачити, зрозуміти і втрутитися вчасно.
Компетентний дорослий — це той, хто:
- помічає зміни у поведінці дитини;
- знає ознаки насильства;
- знає, як діяти — не завдати шкоди, а підтримати.
Що таке домашнє насильство — і чому це стосується дітей, навіть якщо їх «не чіпають»
Коли фізичної, моральної чи іншої шкоди систематично завдають найближчі люди — ймовірно, це ситуація домашнього насильства. При цьому дитина вважається постраждалою від домашнього насильства, навіть тоді, коли є лише його свідком. Коли вона живе у домі, де лунають крики, є фізичне чи сексуальне насильство, навіть якщо воно не спрямоване безпосередньо на неї.
Сигнали, які не варто ігнорувати
Життя в постійній напрузі та страху запускає в мозку дитини «режим тривоги». У цьому стані важко гратися, вчитися, довіряти, мріяти. Замість того, щоб пізнавати світ, дитина весь час сканує його на небезпеку.
Які сигнали можуть свідчити про те, що дитина переживає домашнє насильство?
- У молодших дітей — проблеми зі сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.
- У школярів — почуття провини, труднощі з навчанням, фізичні скарги.
- У підлітків — замкненість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.
Відомо, що повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, і змінює навіть структуру мозку. Як наслідок дитина може мати комплексну травму розвитку.
Як діяти, щоб допомогти дитині
Якщо вам стало відомо, що дитина систематично є свідком домашнього насильства чи воно вчиняється щодо неї, повідомте про це:
- службу у справах дітей того населеного пункту, де проживає дитина;
- чи на Національну дитячу гарячу лінію 0 800 500 225;
- на Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству 116 123 чи 0 800 500 335 (дзвінки безоплатні);
- чи в поліцію 102.
Кожна дитина може отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката від державної системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи можуть роз’яснити права дитини, як діяти у конкретному випадку їх порушення та, за потреби, представлятимуть інтереси дитини в суді для захисту від насильства.
Контакти системи надання БПД: https://legalaid.gov.ua/kontakty/
Більше про форми насильства, їхні ознаки та індикатори, та як на них реагувати — у курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців, які працюють із дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах: https://surl.li/lxntjj
