Вчора, 4 квітня, відсвяткувала своє 100-річчя Король Катерина Юхимівна, жителька села Полонка.
Її життєвий шлях був нелегким. Народилася Катерина Юхимівна в 1924 році в селі Растариця Руденського району Житомирської області.
Дитинство припало на часи Голодомору 1932-1933 років. У часи Другої світової війни пані Катерину намагались відправити на роботу до Німеччини. Двічі їй вдавалось уникнути заслання, бо її матір підробила довідку про хворобу. Коли її викликали на комісію втретє, то місцева лікарка порвала документ. Тоді ж Катерину Юхимівну відразу відправили до Німеччини. На щастя, ця історія закінчилась добре. Поліцаєм у потязі, у якому українців вивозили до Німеччини, був її двоюрідний брат. Коли була зупинка потягу, пані Катерина зголосилась піти по воду. Біля колонки була велика черга, тоді їй і сказала незнайома жінка: «Ти чого стоїш? Тікай». Єдиною думкою, яка була тоді у голові у двадцятирічної Катерини: «Зараз вистрелять у потилицю». Пройшовши чималу відстань, вона зустріла сімейне подружжя, яке допомогло їй знайти дорогу додому.
У 1945 році радянська влада оголосила, що ті, хто навчався за медичними спеціальностями, можуть продовжити навчання в Житомирі. Жінка погодилась не вагаючись. Після цього її направили до сусіднього села Заружнеці, де вона пропрацювала 35 років. Після цього, у 1985 році вона переїхала на Волинь. У селі Полонка пропрацювала до 1995 року.
Історія Катерини Юхимівни — це історія сильної жінки. Попри нелегкі випробування долі, вона змогла не втратити внутрішній запал та наполегливість. Жителька Полонки виховала сина і доньку, а пізніше допомагала виховувати і внучку. Її працьовитості можна лише позаздрити. Окрім великого домашнього господарства, вона обробляла городину та пекла хліб.
Щиро вітаємо Король Катерину Юхимівну. Бажаємо спокійного та щасливого життя. Нехай оточуючі дарують свою шану та повагу. Міцного здоров'я та Божої благодаті!