Сьогодні, 10 листопада, вшановують пам’ять Святої Параскеви П’ятниці. Саме цього дня храмове свято відзначають у селі Ратнів, на території якого знаходиться дивовижної краси храм Святої Параскеви.
Існує легенда, що Ратнів виник на місці колишнього городища Судомир. Під час татаро-монгольської навали жителі Судомира мужньо зустріли ворогів. Ратники своїми грудьми заступили їм шлях, та сили були нерівні. Один за одним падали захисники, хоч і сотні завойовників знайшли собі тут могили. Розлючені загарбники вщент зруйнували Судомир, після цього він уже не піднявся з руїн. Слава про героїчну боротьбу ратників збереглася у пам'яті - нове поселення на березі Чорногузки дістало назву Ратнів.
В історичних джерелах Ратнів згадується в 1507 році, коли село належало феодалу Я. Загоровському і налічувало 9 селянських дворів. Історія Ратнева героїчна і водночас трагічна, село знає, що таке нашестя монголо-татар, прокотилась по ньому і визвольна війна 1648-1654 років.
У XVIII ст. Ратнів став значним поселенням. Тут була дерев’яна церква збудована сільськими умільцями, на користь якої в 1702 році граф С. Потоцький пожалував сімдесят десятин землі.
Сучасну церкву у Ратневі звели відносно недавно – наприкінці 1990-их років, а до того селяни 50 років не мали своєї святині. У 1943 році німці спалили сільський храм, тому люди ходили молитися у сусіднє село Баїв. Та у 1991 році у Ратневі серйозно зайнялися відновленням церкви, тож побудувати її вдалося досить швидко – всього за 6 років. Назвали церву так само, як і спалений німцями храм – на честь Святої Параскеви.
У 1998 році в День Святої Ольги у Ратнівську церкву привезли освячену в Почаївській лаврі ікону Божої матері. Вперше за півстоліття люди пішли на службу до своєї церкви. Розповідають: через увесь Ратнів несли ікону Божої Матері з Почаєва, аби вона увінчала святиню. Відтоді 24 липня ратнівчани відзначають престольне свято.