Суховоля та Романівка – «села-рекордсмени» Боратинської громади. Ці два населені пункти одні з найменших за кількістю населення і водночас найбільш віддалені від центру громади. Однак, цікава історія та мальовнича природа змушують любителів подорожей долати десятки кілометрів, щоб потрапити сюди.
Про відомих власників Суховолі, потужну інфраструктуру (паровий млин, крохмальний завод, оліярня, круподерня), яка існувала тут на початку XX століття, а також оповідку про таємничу криницю у Романівці читайте у нашому матеріалі.
СУХОВОЛЯ
Село Суховоля, як свідчать архівні дані, у різні часи називалося по-різному: Суха Воля, Суховолі, Сухів. «За поборовим реєстром Луцького замку» 1577 року село належало до Торговицької волості князів Корецьких. Змінювався час, змінювалися і пани- власники села. Суховоля в цей час, як і вся Волинь, належала до Речі Посполитої.
У 1904 році село перебувало у власності панів Бутинських. У 1906 році Суховоля належала до Полонківської волості. У 1907 році дворянка Куліченко Софія Василівна в селі Суховоля мала паровий млин, на якому працювало 4 чоловіки, та крохмальний завод, на якому працювало 16 чоловіків і 4 жінки. Як розповідають старожили села, панський маєток із млином та заводом стояв на південному-сході за селом на пагорбі.
Після захоплення Польщею території Західної України сюди переселилися родини поляків «осадників-пілсудчиків». Поселився на в’їзді із села Радомишль в Суховолю Бендзь Дінер Бінель із родиною та спорудив оліярню і круподерню.
У 1921-1939 рр. у Радомишлі та Суховолі діяв осередок КПЗ (У).
РОМАНІВКА
Мальовниче та красиве село Романівка, оточене густим лісом простягнулося довгою вулицею. Місцеві старожили розповідають, що заснував село Роман Врублевський (Заможний). В селі є хрест де спочивають два герої ОУН-УПА, які були розстріляні НКВДистами у січні 1945 року.
Ще в селі Романівка знаходиться глибока криниця, куди кидали жертв післявоєнних сутичок, там нині поле. Поблизу дороги встановлений хрест з написом: «Криниця. З неї водиці не п’ють. Донині не знає ніхто за що вони лежать у цій могилі. Вічна пам’ять».
