4 листопада Православна Церква вшановує чудотворну Казанську ікону Пресвятої Богородиці. Цього дня престольне свято свого храму відзначає громада церкви на честь Казанської ікони Божої Матері села Баківці. Місцевий храм звели відносно нещодавно, але він відіграє важливу роль у духовному житті баківчан.
Інформацію про існування церкви в Баківцях знаходимо у книзі Володимира Смоляра «Церковна історія с. Радомишль» в якій згадується, що в с. Баківці була Зачатівська церква побудована у 1757 році, але вже у 1831 по причині ветхості все церковне начиння та книги були передані в самостійну Свято-Успенську церкву с. Радомишль.
Історія Свято-Казанського храму с. Баківці розпочинається 15 січня 2001 року. Тоді на сході селян більшістю голосів було вирішено будувати український храм. Щоб розпочати будівництво з фундаменту потрібно було багато коштів, тому 19 січня 2001 року представники жителів села на чолі із сільським головою Русланою Пастерук звернулися до голови Луцької РСС про купівлю приміщення кафе «Ялинка» ( колишній чеський будинок), яке знаходилося на території села.
Після оформлення документів купівлі-продажу, розпочали виготовляти документи на дозвіл про утворення парафії в с. Баківці. У цьому допоміг настоятель храму с. Полонка отець Василь Янчук, який в той час був призначений благочинним. Впродовж місяця була оформлена вся документація і 25 лютого 2001 року було освячено будинок, в якому згодом постав український храм.
Назву храму присвоїли за Престольним празником села Баківці – 4 листопада в честь ікони Казанської Божої Матері (хто і коли почав святкувати празник в с. Баківці саме в цей день невідомо.) Перші Богослужіння проводив отець Василь зі своїм хором, адже баківчанам ще потрібно було навчитися співати.
Першим настоятелем храму став випускник Волинської духовної семінарії отець Ростислав, та він прослужив лише декілька місяців. 22 липня 2001 року у парафію с. Баківці, за проханням самих же людей, був призначений отець Георгій Лагановський, який здійснює служби і нині. За його керівництва та з допомогою жителів села у період 2001-2004 років у храмі було зроблено чимало робіт: проведена повна реконструкція, добудовано дзвіницю, встановленні куполи, виготовлено іконостас, перекрито храм.
Для того, щоб у Баківцях був свій український храм багато зусиль доклали місцеві жителі, більшість з яких, на жаль, уже відійшли у вічність. Завдяки їхньому бажанню і старанню церква стала місцем розради і підтримки для багатьох поколінь. Їхні імена назавжди закарбовані в історії церкви і села.
