У сучасному світі важливість комунікації важко переоцінити. Вміння подати себе, чітко висловлювати свою думку давно є базовими навичками особистості. Комусь правильна вимова і чітка дикція дістається «з народження», а комусь, щоб досягти цього, треба старанно працювати над собою.
Раніше вважалося, що недоліки мовлення є індивідуальною особливістю, яка не піддається корекції, тому такої професії як логопед не існувало. Тепер же логопед — це незамінний фахівець, здатний покращити якість життя людини, яка зіткнулася з уродженими або набутими недоліками мовлення. Ця професія є справді унікальною, адже логопед одночасно володіє знаннями і з педагогіки, і з фізіології, і з психології, і з дефектології.
Логопедичний пункт у Боратині вже майже три роки приймає відвідувачів. Професійні консультації та супровід логопеда Тетяни Вікторівни Калиш допомогли багатьом дітям здобути позитивні результати.
- Тетяно Вікторівно, скільки років Ви працюєте логопедом?
- Понад 15 років. До того часу працювала ще сурдопедагогом. Це людина, яка вчить глухих та слабочуючих дітей розмовляти, чути, сприймати нашу мову. Моя спеціальність — вчитель школи глухих та слабочуючих, сурдопедагог дошкільного закладу. Такі фахівці мають право працювати логопедами.
- З якими проблеми до Вас звертаються найчастіше?
- Найчастіше батьки приводять дітей з фонетико-фонематичними вадами розвитку мовлення, наприклад, дитина не вимовляє ряд звуків (шиплячі, свистячі, сонорні), буває так, що дитина добре чує, але не може розрізняти звуки мови. На жаль, такі проблеми бувають у учнів початкової ланки, тому часто батьки звертаються до мене за направленням вчителя.
- Часто за наявності недоліків мовлення у дитини батьки сподіваються, що дитина це «переросте». Наскільки вірним є такий підхід? До чого може призвести несвоєчасний візит до логопеда?
- Так, батьки справді часто вважають, що дитина сама «виговориться». І вони вже усвідомлюють проблему тоді, коли дитина готується йти до школи. Це — неправильний підхід. На мову дитини слід звертати увагу з самого народження. Дитина говорить мовою немовлят одразу після народження і використовує звуки, за допомогою яких батьки розуміють, що дитина хоче. Вік, коли дитина вимовляє свої перші слова, є дуже індивідуальним, але в розвитку мовлення є окремі етапи, які дитина має пройти. І не треба прислухатися до порад сусідок чи бабусь, мовляв, дівчатка та хлопчики розвиваються неоднаково. Якщо ви бачите проблему, то звернутися до логопеда не рано і в трирічному віці. В таких випадках я проводжу як індивідуальні заняття, так і разом з батьками, щоб вони теж вчилися запускати мовлення дитини.
- Тобто є якийсь чіткий графік розвитку мовлення дитини, з яким батьки можуть звірятися?
- Так, є. Тільки це не графік, а основні етапи розвитку мовлення дітей, це поняття з дефектології. З цими етапами можна ознайомитися навіть в Інтернеті. Наприклад, якщо дитина в три роки ще не говорить, мова не запустилася, слід шукати причини, обов’язково проконсультуватися у невропатолога, логопеда. Ми, логопеди, не працюємо ізольовано. З числа тих, хто до мене звертався, близько третини дітей спрямовуються до вузьких спеціалістів: невропатологів, стоматологів-хірургів, психіатрів. Дуже почастішала проблема з під’язиковою вуздечкою та вуздечкою під верхньою губою. Якщо вуздечка коротка, вона не дає дитині фізичної можливості вимовляти звуки. В такому разі я спрямовую дитину до лікарів, а вони визначають, чи потрібне дитині хірургічне втручання.
- Інколи дитячі лікарі при огляді дитини радять підрізати вуздечку. Чи варто це робити без консультації логопеда?
- Думаю, варто. Дитину вперше оглядають ще в пологовому будинку. Через коротку вуздечку дитина інколи не може навіть годуватися груддю. Потрібно розглядати такі випадки індивідуально. Якщо дитина спершу не може смоктати молоко, в подальшому вона не зможе пережовувати тверду їжу, отже не зможе і правильно говорити, бо язичок не стає на своє місце — потрібні звуки не вимовляються. Кінцеве рішення про підрізання вуздечки приймає стоматолог-хірург.
- Буває так, що саме Ви виявляєте у дитини коротку вуздечку?
- Дуже часто. Зараз таких дітей 9 з 10. Я спрямовую таких дітей до стоматолога-хірурга, але не всім підрізають вуздечку. Деякі повертаються до мене і ми працюємо над нею, робимо артикуляційні вправи, підтягуємо язичок. Але у більшості випадків таки роблять цю операцію. Як я і казала, кінцеве рішення — за лікарем.
- Яка основна причина затримки мовленнєвого розвитку?
- Причин тут дуже багато. Причина може полягати навіть у тому, як проходила мамина вагітність, чи не хворіла мама у цей період певними захворюваннями. Перший триместр є дуже важливим для формування у дитини центральної нервової системи і мови, зокрема. Переношування, важкі пологи можуть вплинути на розвиток мовлення дитини. Інфекційні хвороби, перенесені дитиною у віці до 1 року, а також від року до трьох, теж можуть приховувати причину затримки мовлення. Отже, здоров’я малюка в утробі матері та його здоров’я у віці до трьох років є дуже важливим для розвитку мовлення, тому ставитись до нього слід дуже обережно.
- Тобто успіх у розвитку мовлення дитини повністю залежить від обізнаності батьків?
- Безумовно, але є також проблеми, які передаються генетично. Та наголошую, що будь-які недоліки мовлення можна побороти, якщо вчасно звернутися до логопеда.
- Які дії батьків можуть нашкодити дитині в процесі мовленнєвого розвитку?
- Я завжди дивуюся, коли бачу у дитини віком до 1 року в руках телефон. Це затримує розвиток мовлення і загальний розвиток. У дитинки такого віку мова знаходиться на кінчиках пальчиків. Сучасні мами забули, що таке потішки, забавлянки, лоскоталки, скоромовки, лічилки. Більшість молодих мам дуже дивуються, коли у них питаєш, у які пальчикові ігри вони грають з дитиною. У таких випадках я раджу мамам різні матеріали з такими іграми, адже вони є дуже важливими для розвитку дрібної моторики і подальшого мовлення. Сидячи в телефоні, дрібна моторика не розвивається. Дитина сидить і мовчить в той час, коли їй треба вчитися артикуляції, бачити і чути від батьків, як формуються звуки, повторювати за батьками. Цей період важливо не пропустити.
- А коли батьки умисно спотворюють звуки, «сюсюкають» з дитиною, це може їй нашкодити?
- Це категорично заборонено. Треба любити дитину, але «сюсюкання» — це не ознака любові, це ознака неосвіченості батьків. Щоб дитина говорила правильно, батьки мають говорити звичайною мовою, чітко вимовляючи звуки. І пояснювати, що це їде не «бр-бр», а машина, що будемо гратися з котиком, а не з «няв-няв». Розповідаючи дитині про природу, варто наслідувати її звуки, але це має бути логічне пояснення: «собаки гавкають», «киці нявкають», «вітер шумить».
- Яку літературу Ви б порадили батькам?
- З того, що не стосується конкретно мовлення, для початку радила б чудову книгу Володимира Леві «Нестандартна дитина». Саме для розвитку мови на просторах Інтернету є хороша збірка «Українською з перших днів: топ-80 віршів-забавлянок, потішок, лічилок, лоскоталок для найменших діток». Українські видавництва зараз друкують багато хороших книг з віршиками для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Кожен випадок індивідуальний, варто звертатися до логопеда, він підбере літературу, відповідну віку і потребам конкретної дитини. Запрошую на консультацію, буду рада допомогти і відповісти на ваші запитання.
«Любов до дитини неможливо дозувати. Але вона має бути змістовною, насиченою тим, щоб розвивати дитину. І важливо, щоб ця любов не переростала в гіперопіку, адже саме тоді починаються проблеми і з мовленням, і з розвитком, і з поведінкою», — зазначає Тетяна Калиш.
Звернутися до логопеда потрібно не задумуючись, якщо:
-
- батьки малюка мають вади мовлення;
- дитина відстає в мовленнєвому розвитку з невідомих причин;
- дитина за певних обставин обмежена у спілкуванні з дорослими;
- дитина має порушення зору або слуху;
- хірург дитячої поліклініки переконливо рекомендує підрізати малюкові підʼязикову вуздечку;
- поставлений діагноз «дитячий церебральний параліч» або «розумова відсталість».
Основні етапи розвитку мовлення у дітей
Нагадуємо, що у Боратині працює логопедичний пункт, де безкоштовно веде прийом вчитель-логопед Тетяна Вікторівна Калиш. Графік роботи:
Понеділок, середа: 13:00 — 17:00
П’ятниця: 11:00 — 13:00
Телефони для запису: (099) 181 44 61, (096) 312 13 01.
Руслана Лихолай
