14 вересня за новим стилем православні християни відзначають велике свято — День Воздвиження Хреста Господнього. На Воздвиження в давні часи було прийнято піднімати хрести на споруджуваних церквах і в цілому починати будувати храми. Священики в це народне свято обходили селища з іконами і молитвою, а також відвідували будинки хворих і молилися за їх одужання. Наші предки вірили, що в цей день настає справжня погодна осінь, а птахи починають відлітати в теплі краї. Ночі стають помітно коротшими, а дні - холоднішими.
Сьогодні визначний день і у Боратинській громаді — престольне свято відзначають одразу два села — Боратин та Коршів. У місцевих храмах починається святкове богослужіння, віряни готуються до молитви. А ми тим часом підготували для вас цікаві факти про Боратин та Коршів. Пропонуємо вам ознайомитись з ними та перевірити, наскільки добре ви знаєте історію свого села.
Цікаві факти про Боратин
1. Вже 3,5 тисячі років тому на території Боратина жили люди. Під час археологічних розкопок, що провів відомий польський археолог Ян Фітуке в 1937 р., на землях місцевого жителя Миколи Герасимчука було виявлено два парні поховання середини бронзового віку, а також прикраси з бронзи і фрагменти кераміки.
2. Згідно переказів, коло теперішнього обласного центру були лісові бори, багаті на гриби та ягоди, де можна було заблукати, так як є така версія, що назва села Боратин пішла від лісу — «бор».
3. Відомо, що нинішній Боратин знаходиться на землях, де свого часу існували населені пункти під назвою Великий Боратин, Малий Боратин та Чеський Боратин. Територіально Великий Боратин знаходиться в урочищах Бутир, Пастовні та нинішньої вулиці Стирової. Малий Боратин, назва кутка села, існує до сьогоднішнього часу в кінці тієї ж вулиці Стирової. Чеський Боратин існував у 1872 – 1947 роках як поселення чехів і знаходився в межах теперішніх вулиць Шкільної, Заводської та Центральної.
4. Перша документальна згадка про село відноситься до 28 травня 1511 року і пов’язана з судовою справою, яку затіяв князь Іван Юрійович Заславський із дворянином Івашком Вороною, звинувативши того у незаконному володінні Боратином. Іван Заславський належав до знатного князівського роду литовського походження. Представники роду входили до пануючої верхівки литовсько-руського суспільства. Частина їхніх земельних володінь лежала в Луцькому повіті, до яких, зокрема, належало й село Боратин.
5. В часи існування Чеського Боратина чехи-колоністи, купивши 292 гектари землі, почали господарювати. За короткий час чехи досягли досить високого рівня господарювання, що позитивно вплинуло на економічний розвиток навколишніх сіл. Хоча, на початку це було непросто. Було побудовано млин, молочарню, створено громадські організації. У Чеському Боратині була позичкова каса, вирощували хміль. Діяв чеський костел (нині це церква Чесного хреста). Все найкраще в поселенців переймало місцеве населення. Між чехами і українцями склалися добросусідські відносини, але вони не вітали міжетнічних шлюбів, тож жили в такому своєму чеському тісному колі.
6. Відомо, що Богуслав Альбрехт - це перший корінний мешканець Боратина, з роду чехів. В Боратині він народився і помер останнім перед виселенням чехів у Чехію.
7. Виявляється, що дуже трудолюбивою, креативною була нація чехів, яка жила певний час у Боратині. Вони навіть створили першу на Волині сільську пожежну охорону – таку собі громадську організацію, до якої входили всі чоловіки з 18 до 45 років. У пожежників був свій дрес-код, вони мали будівлю пожежної охорони, спеціальну пожежну машину і графік чергувань.
8. А ви знаєте, що теперішня Хрестовоздвиженська церква у Боратині була побудована чехами? Саме вони на знак подяки Богові в 1907 р. побудували храм. Перший камінь закладено в 1906 році, а в 1907 – будинок здано в експлуатацію.
9. В’їхавши в Боратин зі сторони Луцька, ми з лівого боку можемо побачити таку собі невеличку гору, схожу на фортецю. У 1890 році в Боратині було збудовано форт. Це дійсно така собі маленька фортеця — колись складова оборонних споруд Луцька. Нині ця історична пам’ятка домінує над місцевістю і зустрічає кожного, хто в’їжджає в село. Будували форт три роки за спеціальною технологією, завдяки якій через 130 років це не знищилося, коли шари землі перекладаються шарами глини, тож він зберігся практично впервісному вигляді.
10. У 1983 року у селі було відкрито пам’ятник односельчанам, які загинули у Другій світовій війні. Ініціатором встановлення пам’ятника був тодішній голова сільської ради Герасимчук Микола Олександрович.
11. У 2017 році с. Боратин назвали найспортивнішим селом в Україні. Тут є спортивний комплекс майже п’ять гектарів. Велике футбольне поле та три міні-майданчики для футболу, волейболу, баскетболу, зал для танців та аеробіки. У Боратині займаються дитячі, юнацькі та дорослі футбольні команди. Є секції з волейболу, туризму, танців.
12. Не можуть оминути сільські дітлахи маленького зоопарку, що знаходиться неподалік спорткомплексу в Боратині. Уся звірина і птиця вже звикла до постійних відвідувачів. Тут живуть баран Васька, поні Патрік, страус Фрося, а ще лами, свині, кури, коні, фазани й павичі.
Цікаві факти про Коршів
1. Коршів – це старовинне село, яке отримало свою назву на честь птахів коршунів, вперше згадується під 1577 роком.
2. На території села Волинським краєзнавчим музеєм були проведені археологічні розкопки, в ході яких було виявлено численні матеріали, що свідчать про міський статус Коршева в час його існування в ХІ ст.
3. Тут знаходиться пам’ятка архітектури – Хрестовоздвиженська церква, яку почали будувати у 1772 році, а завершили в 1777 році зусиллями поміщика Людвіка Пригородеського. Храм став свідком багатьох історичних подій, а ще дуже цікава історія передавалась з вуст у вуста. Німецький снайпер бив по дзвіниці церкви, де сидів солдат. Снаряд потрапив у гілляку і відрикошетив, вбивши командира, який давав команду стріляти по церкві. Після того по церкві не стріляли.
4. При церкві функціонувало однокласне народне училище, в якому за даними 1901 року навчалося 55 хлопців та 12 дівчат.
5. Григорій Миколайович Бєляєв – постать, яка тісно пов’язана з розвитком Коршева, був волинським землевласником, мав своє господарство та маєток. Біля нього красувався великий садок, тут стояв спиртзавод із цементовим басейном, і панська купальня, і пральня – все це повністю забезпечувало селян роботою. Вивели тут і свій сорт вівса — Коршівський. Цей овес не вилягав і не осипався.
6. Цікава статистика: на початку 20-х років минулого століття в Коршеві працювало більше десятка невеликих підприємств. На сьогодні у Коршеві є хлібопекарня, де люди мають можливість смакувати Коршівським домашнім хлібом, засновниками якого є сім’я Пливунів.
7. Подія, яка варта особливої уваги – створення у Коршеві в 1921 році осередку культурно-освітнього товариства «Просвіта», де читачі знайомилися з книгами про передові методи ведення сільського господарства, тваринництва й заняття домашніми промислами.
8. Коршів відомий постаттю Стельмащука Юрія Олександровича (псевдо «Рудий») – у вересні 2002 року з нагоди 60-ліття УПА тут було відкрито пам’ятник борцям за волю та незалежність України.
9. В нашому селі проживає Береза Галина Сергіївна – Герой Соціалістичної Праці, кавалер ордена Леніна, ордена Жовтневої революції, нагороджена медаллю «За доблесну працю».
10. Поживала в Коршеві колись працьовита і привітна жінка Марія. Одного дня в її оселі сталося диво – оновилася стара ікона Божої Матері. Тоді й з’явилася у неї мрія збудувати капличку й помістити туди незвичайну ікону. Так, 29 липня 2007 року відбулася пам’ятна подія – освячення новозбудованої каплички.
11. А ще Коршів відомий своїми ставками - риболови з усіх куточків приїжджають до Коршева, щоб насолодитися тихим полюванням.
