Престольне свято — чи не головне свято у річному циклі кожного села. Здавна храмове свято було оповите різними звичаями та традиціями: його святкували гучно та помпезно. До села, де святкувалося престольне свято, з’їзджалися мешканці сусідніх сіл і навіть далеких місцевостей. Після богослужіння влаштовувався великий обід, велися веселі розмови, проходили ярмарки. Ці чудові традиції часто описували у своїх творах українські письменники: Іван Франко, Ольга Кобилянська, Іван Нечуй-Левицький та інші. У радянські часи ці віковічні традиції жорстоко придушувалися.
Сьогодні, коли Україна страждає від війни, звісно, не до святкувань. Однак престольне свято у кожному селі стало ще одним приводом піднести до Господа щирі молитви про перемогу і мир в Україні, про щасливе повернення кожного Захисника та Захисниці до рідної домівки, про добробут рідного села та повернення тих добрих традицій, які надавали людям наснаги та об’єднували.
Сьогодні атмосферу єднання відчули мешканці Боратина, що відзначають престольне свято — Воздвиження Чесного Хреста. Святкове богослужіння зібрало сотні боратинців та гостей села. На завершення служби священнослужителі проголосили свої промови та побажали вірянам міцності духу, найскорішої перемоги та захисту Господнього для кожної родини та всієї України.
