Чим пахне море? Це запах щастя, свіжості, зв’язку з природою…
Щоб відчути це, треба вітрильником «підкорити хвилі». Думаєте, для цього потрібно їхати до Одеси, Туреччини, Єгипту? Житель Боратинської громади Володимир Ящук підкорює їх у рідному волинському селі.
Чоловік – житель Променя, понад 40 років будує вітрильники: Англійський Галеон, Римська Бірема, Корабель Вільгельма Завойовника, Китайська джонка, Єгипетський військовий корабель, Козацька Чайка… Будує і поміщає у пляшку, адже це мініатюрні моделі вітрильників, розміром від 18 мм і вагою від 12 грамів.
Володимир Пантелеймонович народився 1953 року у селі Лисичинці Тернопільської області в сім’ї вчителів. У 1959 році його родина переїхала до Кременця Тернопільської області, а згодом – у 1969 – до Луцька. Тут Володимир закінчив ЗОШ № 3 і продовжив освіту у Луцькому ПТУ № 1. З 1971 року, після кількох місяців роботи на Луцькому автозаводі, хлопця призвали до лав Радянської армії, де він проходив службу у військово-морському флоті на Балтиці.
Після звільнення зі збройних сил у 1974 році Володимир Ящук встиг попрацювати на Луцькому електроапаратному заводі, меланжевому комбінаті та на Луцькому підшипниковому заводі. Згодом чоловік ревно захопився шаховою композицією, і у 1984 році, в харківській газеті «Ленінська зміна» була опублікована його перша шахова задача. Співпрацював з різними відомими шаховими композиторами. У 1986 році організував конкурс складання зображувальних задач, присвячений 900-річчю міста Луцька в газеті «Радянська Волинь». А вже у 1979 році чоловік одружився. У 1991 році почали будувати будинок у селі Промінь, де проживають до сьогодні. Нині у них з дружиною Катериною Василівною двоє доньок.
Як щодо кораблів?
Перше судно Володимир Ящук збудував у 1977 році, на спір товаришу, який не вірив, що Володимиру під силу помістити корабель у пляшку. Судно було зроблено зі світлини у журналі «Навколо світу», з сосни й у пляшці з радянського коньяка.Сьогодні у колекції Володимира Ящука понад 200 кораблів. Моделі вітрильників він будує зі шпону бамбуку, ниток, паперу. Унікально, що вітрила майстер виготовляє з різноманітних матеріалів, зокрема – рослинного і тваринного походження. До прикладу, деякі матеріали: сіль, скло електроламп, панцир рака, ребра карася, пір’я, пелюстки квітів, листя, кора, гриби, шкірки винограду, картоплі, яблука, цибулі, часнику, а також павутина, очерет, редька чорна, хвіст щуки, кукурудза, хвостики вишень, кріп, солома вівса, лавровий лист, помідор, гранат, упаковочний папір, липовий цвіт, листки вільхи, капусти, хрону, клена дуба, берези та ін.
Чоловік не просто будує вітрильники, а відтворює історичні кораблі різних часів і народів. Є й кораблі з книги «Старий і море», кінофільмів «Пурпурові вітрила» та «Пірати карибського моря» і навіть мультфільмів «Ну, постривай!» та «Як козаки…».
За рік пан Володимир виготовляє понад 20 кораблів. Козацьку Чайку він робить за 4 години, а на великі кораблі йде, як правило, тиждень часу (вечорами по кілька годин). За роки роботи чоловік зібрав «колекцію трьох рекордів»: перший – придумав 15 видів кріплень вітрильника у пляшці. Друге досягнення, яке невдовзі підкорить майстер – виготовить вітрила 12 моделей кораблів з різних частин, від коріння до стрілки, однієї рослини – часнику! Третій рекорд – понад 70 моделей кораблів виготовлено з вітрилами з рослин, істот, природних і штучних матеріалів.
Варто додати, що Володимир Ящук ще й самостійно створює короткометражні фільми про своє хобі. Так, вже встиг відзняти такі відео як: «Корабель в пляшці», «SPTRROW», «VICTORY», «БРИГ», «БРИГ-2», «loss sgudron».
Контакти Володимира Ящука: +38 068 108 76 86
І все-таки, чим пахне море? А чим пахне життя? – для героя нашої рубрики Володимира Ящука запах життя і моря – це щоденна кропітка праця.
Анатолій Левчук
