8 листопада, в День святого Архангела Михаїла, престольне свято відзначають жителі сіл Гірка Полонка та Промінь. Обидва населені пункти Боратинської громади мають давню історію та славетні багатовікові традиції.
Пропонуємо пригадати найцікавіші факти з історії цих населених пунктів.
Промінь
1. Першою писемною згадкою про село датується 1451 роком. В грудні 1451 р. великий князь литовський Свидригайло надав Петру Ланевичу Кірдеєвичу Мильському в Луцькому повіті села Киселин, Твердині та ще ряд сіл і дворищ, серед яких, «у Полганови две дворища служебных а церков и з дворищем церковным, и з ставом, и з мытом, … а село Вербяєв в Луцком повете».
2. Село Промінь до 1964 року носило назву Пілганів, раніше Пулганів. Сучасна назва, як пострадянська спадщина, належить до ідеологічних найменувань із мінімумом мотивації.
3. А чи знаєте ви, що після пожежі, яка трапилась в 1878 році в Пілганівському Свято-Михайлівському храмі вціліли Царські врата і Чудотворна ікона Божої Матері Пілганівської, яку дивним чином не забрали наукові експедиції і яка вціліла навіть коли в церкві був створений єдиний в Луцькому районі музей атеїзму. Після зняття ризи Образ оновився і дарує зцілення тим, хто приходить з щирою вірою та молитвою.
4. Про Чудотворний Образ Божої Матері Пілганівської згадував Луцький братчик Данило Братковський. Він в передсмертному заповіті у 1702 році написав, що мав намір донести інформацію про численні чудотворні зцілення біля Пілганівської Богородиці церковній владі в Київ.
5. У 50-х роках минулого століття науковими експедиціями П.М. Жолтковського у храмі були виявлені цінні шедеври іконопису 16-17ст., які зараз зберігаються в фондах Музею Волинської Ікони, це ікона «Спас у славі» ХVІ ст. і «Успіння Богородиці» ХVІІ ст. І до початку повномасштабного вторгнення російського агресора центром експозиції музею була ікона «Спас у славі». На даний час в храмі міститься її копія.
6. У приміщені, де нині розміщений ЦНАП, двічі діяла школа, і саме приміщення будувалось як школа з житлом для вчителів. Будівництво проводилось за принципом співфінансування гміни і жителів села і тривало 5 років (1934-1938 рр.). Землю під будівництво виділив місцевий пан Заремський. Тут певний час працювала і проживала з сім’єю Сіма Дмитрівна Кордунова - поетеса, активна учасниця громадського життя Волині.
7. Першою згадкою про школу в селі є дата 1893 рік. Як повідомляють «Клірові відомості» за 1900 рік, на кошти селян в 1893 році була відкрита «школа грамоти», яка розміщувалась в приватному будинку. На оплату приміщення і заробітну плату вчителеві витрачалось 100 карбованців.
8. З 1934 по 1938 роки в селі, згідно з тогочасною політикою Польщі, було проведено комасацію, тобто об’єднання розпорошених земельних ділянок і створення хутірської системи, яка проіснувала до 1958 року. В цей час радянська влада насильницькими методами ліквідовувала хутори і повертала господарства в село для більшого контролю настроїв селян.
9. У всі часи в селі жили і живуть патріоти України. В період Другої світової війни в селі діяла потужна патріотична мережа ОУН «Січ», яка налічувала більше сотні членів. В багатьох господарствах були «криївки схрони», де друкувались і зберігались листівки, ліки, зброя, продукти харчування, а також тут перебували вояки окружного проводу.
10. В Промені навіть взимку збирають гриби. Тут знаходиться підприємство «Наш гриб», що спеціалізується на вирощуванні шампіньйонів і тут вони ростуть цілий рік. Смачна і поживна продукція продається в супермаркетах та на ринках Волині та інших регіонів.
11. В селі Промінь вітрильники різних часів плавають в пляшках і це занесено в книгу рекордів України. Майстер Володимир Ящук має свою унікальну техніку створення вітрильників з природніх матеріалів просто в пляшках. Виставки його робіт експонуються в різних куточках України.
Гірка Полонка
1. Село Гірка Полонка в історичних документах, датованих кінцем 16-17 ст., згадується як Горки, Горків. Частина села була розташована на «гірках», «горках». Жителів і сьогодні називають «нагоранцями».
2. Село Гірка Полонка в 1598 році (іменовано тоді Герки) належало полонському князю Радзивілу. А з 1601 році Гірка Полонка (Горків), як і села Полонка (Полонне),Оздів (Ождів) входила до складу володінь князя Григорія Львовського Сангушка – брацлавського каштеляна. Згодом він віддав Горків, Полонне, Оздів дружині Софії з Головчина.
3. У 1648-1649 рр. жителі села підтримали козацьке повстання, очолюване луцьким ландвійтом Федором Липкою. Влітку 1651 року, після Берестецької битви, біля села відбулись збройні сутички козаків та місцевих селян з поляками, очолювані Іваном Богуном. Свідчення цієї події - високий курган «Козацька могила», де полягло близько 300 осіб. Старожили стверджують: він був висипаний шапками козаків - як пошана до тих, котрі загинули.
4. На цьому ж місці стараннями гіркополонківських козаків створено музей-скансен козацького побуту та відтворено криївку – штаб «Дубового» - командувача УПА-Північ, викриту підрозділом НКВД у серпні 1950 року.
5. У 1944 році на Гнідаві (нині – місто Луцьк) було створено МТС (машинно-тракторну станцію), яку 1951 року перевли в Гірку Полонку. В її розпорядженні було тільки п’ять тракторів і автомашина. У 1986 році перейменовано на РТП (ремонтно-транспортне підприємство), очолюване заслуженим працівником сільського господарства України Леонідом Івановичем Клекоцем. На підприємстві згодом випускали культиватори, газові котли.
6. Гіркополонківська сільська «Просвіта», яка згуртовувала активну молодь до культурно-просвітницької роботи, була відкрита 8 травня 1927 року. Вважалася однією із найактивніших філій Луцького повіту та об’єднувала 35 чоловік. Її головою був Зайчук Семен. В 1936 році в селі був створений духовий оркестр. Керівником був Ткачук Іван Пилипович - батько Федора Івановича Ткачука – відомого журналіста. Учасниками духового оркестру були - Дмитро Пасюк, Денис Семенюк, Андрій Савчук, Омельян і Ананій Щегельські і Рибак( ім’я не відоме) з с. Полонка.
7. Перша школа в Гіркій Полонці була побудована в 1947 році. Для її будівництва використали будматеріали із двох хат чехів-колоністів, що емігрували. Директором був Олександр Дуйловський.
8. Місцева церква має давню і цікаву історію. Місце, де нині розташований храм у селі Гірка Полонка, відоме здавна. З переказами колись тут, біля містечка Полонного, була обитель Воскресіння Господнього – один з найдавніших монастирів поблизу Луцька. Перша літописна згадка про цю місцевість відноситься дo 1150 р., наступну маємо з 1262-го, коли в монастирі прийняв чернечий постриг Войшелк, син литовського князя Мендовга.
Обитель знаходилася на одному з острівців серед заплав річки Чорногузки. Тут, де нині височіє храм Архістратига Михаїла в селі Гірка Полонка, князі вибудували чернечу святиню. Вона виросла на гірці острівця, відтак ця місцевість стала називатися Монастирською Гіркою. Відомо, що в монастирі спасався благочестивий Григорій, про святість якого було відомо в усіх землях України-Русі. Є відомості, що у церкві зберігалася благодатна ікона Божої Матері, до якої щороку приходили поклонитись і духовно зцілитися тисячі вірян.
Після унії 1596 р. монастир Воскресіння Господнього занепав, ченці залишили обитель, а храм став парафіяльним для села Гірка Полонка. Опис майна з 1885 р. свідчить про те, що у храмі на той час зберігалося чимало цінних предметів сакрального мистецтва, церква була дерев’яною, однобанною, із залізною покрівлею. У 1943 р. храм загинув у вогні. Після війни на місці монастирської церкви віряни спорудили нову, яку освятили на честь Архістратига Михаїла.
9. Ткачук Федір Іванович, уродженець села Гірка Полонка – журналіст, написав вірш про Гірку Полонку «Мій рід», навчався у Львівському педагогічному університеті ім. І. Франка (українська мова і література). Працював заступником редактора у редакції газети «Радянська Волинь» та обласному архіві. Вимушено виїхав до Німеччини у м. Вертер, де навчав німців української мови.
10. Тетяна Вікторівна Бондар народилась у с. Гірка Полонка, закінчила Волинський державний університет. Автор поетичних збірок «Світилище воскової ляльки», «Переступивши дощ», «Яблука для іуди», та численних публікацій у періодичній пресі, інтернет виданнях. Членкиня НСПУ (Національної Спілка Письменників України).
11. Дарина Пом’яновська та Олександра Мальчук з Гіркої Полонки - спортсменки світового рівня, заслужені майстри спорту України, гордість села Гірка Полонка. 16 липня 2022 року у м. Бірмінгем здобули бронзу на Всесвітніх іграх у змаганнях зі спортивної акробатики.
12. У селі Гірка Полонка - свій Hollywood! Все почалося з молодої пари. Юрій Рудецький освідчувався в коханні місцевій жительці Богдані Шустер. Дівчина зізналася, що має мрію вийти заміж в «Голлівуді». Тоді Юрій за допомогою товаришів встановив на пагорбі знак «Голівуд», так, щоб було видно з вікна обраниці. З того часу це місце стало локацією для закоханих пар.
13. У селі Гірка Полонка є парк Козацької слави, заснований з нагоди 20-ї річниці Незалежності України за сприяння тогочасного сільського голови Перванчука О.П. Парк облаштований зусиллями працівників комунальних установ громади.
14. «Княгиня». Річка Чорногузка – зона відпочинку не тільки для сільських мешканців, але і для мешканців м. Луцька. Біля річки ще і досі зберігається пагорб, на якому був побудований маєток пана Ходкевича. У свій час пан для своєї дружини вимостив дорогу до річки дубовими дошками і на початку річки дно застелив плитами, щоб пані було добре купатися. Мешканці говорили на неї «княгиня», а це місце для купання нині має однойменну назву.
