10 років тому відбувся новий виток світової історії. Україна повстала проти диктатури і, гордо піднявши голову, заявила на весь світ про бажання власноруч вершити свою долю. Без внутрішніх та зовнішніх ворогів. Площі кожного міста і містечка стали точками сили і незламності українського народу. Народу, що саме тоді почав утверджуватися як нація.
У цій боротьбі ми гартуємося дотепер. Через тяжкі втрати і страждання. Бо саме події десятирічної давнини виявили ворогів, що прагнули нашого понищення. Але виявили і наших друзів, що у скрутний час стали на нашу підтримку. Та головне, ці події виявили нам власну неосяжну силу, про яку ми не знали доти. Виявили нашу єдність та спільне прагнення до змін. Виявили нових українських Героїв, що звитягою і самопожертвою назавжди вписали свої імена в історію.
Пам’ять про них і відповідальність перед майбутніми поколіннями надає нам стійкості та наснаги. Тож кожному, хто прагнув відібрати нашу гідність і свободу, слід пам’ятати слова українського класика:
«Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»
З Днем Гідності та Свободи, Україно!