Традиції української вишиванки в історіях родин Боратинської громади

17.05.2024
17:43

Учора в усьому світі святкували День вишиванки. Боратинська громада продовжує ділитись історіями родинних традицій наших мешканців. Наталія Бугай розповіла про старовинну вишиванку, яку їй подарувала тітка.

«Цінною для мене є сорочка, що збереглася у скрині моєї двоюрідної тітки Ірини з Цуманя. Вона отримала її від своєї мами Марії і бережно передала мені в подарунок. У холодну пору полотно зігріває тіло, а в жару радує прохолодою. Тішить очі вишита чорним і червоним мережка з квітів, майстерно розміщена на рукавах.

Тітка розповідала, що коли померла її мати, один чоловік став біля труни навколішки в ногах і плакав, і молився, і дякував. Він все говорив, що будучи молодою Марія врятувала його з німецької лабораторії, яка проводила досліди над дітьми».

Тітка пані Наталії проживала у селі Воротнів. Мальовнича природа рідного краю завжди вабила пані Ірину різноманіттям квітів і дерев. В дитинстві вона любила збирати лікарські рослини разом з мамою. Та найдужче тішилася вона маминими вишиванками. Такі чудові, з загадковими квітами чи орнаментами, вони прикрашали родинну оселю у будні і в свята. «Голка так і вертілася, і танцювала в маминих руках», – розповідала тітка Наталії Бугай.

«Будучи маленькою вона навчилася і сама дуже майстерно вишивати. Хрестик, за хрестиком спліталися пишні квіти у чудернацькі композиції. Розцвітали на рушниках і серветках, на сорочках і килимах барвистим розмаїттям кольорів. Ще й досі її вишиванки прикрашають Цуманський Православний Храм.

У 1960 році сталася значна подія в селі Воротнів. Приїхали радянські кіношники знімати фільм «Сліпий музикант» за однойменним твором українського письменника Володимира Короленка. Біля храму та гарної каштанової алеї відбувалися основні зйомки. І старі, і малі жителі подалися в артисти. Тітка Ірина була тоді зовсім юною дівчиною і теж грала панночку у масових сценах. Пам’ятаю як вона розповідала, що на зйомках щоразу роздавали полотняні спідниці і вишиті сорочки дівчатам і жінкам. Вони сварилися, бо не могли поділити вбрання між собою. Проте найбільше їй тоді хотілось одягнути мамину вишиванку. Попри старання жительок села, сцена з ними не увійшла до фільму.

Відійшли у засвіти і тітка Ірина, і її мати Марія. Та зберігає тепло їхніх рук старовинне полотно. Вабить своєю красою і неповторністю поліська самобутня вишиванка.»

Поділитися:

У Боратині відбувся тренінг для жінок «Як впоратися зі стресом під час війни?»
10.07.2025 14:29
8 липня у бібліотеці села Боратин працівниці Центру життєстійскості провели тренінг на тему «Як впоратися зі стресом під час війни?» для мешканок Боратинської громади. Під час тренінгу учасниці…
Молодь Боратинської громади запрошують до участі у «Всеукраїнському таборі впровадження української ідентичності»
10.07.2025 14:01
Молодіжних працівників та працівниць, представників молодіжних центрів та молодіжних рад, громадських організацій, віком від 14-35 років, які працюють з молоддю в національно-патріотичному напрямку,…
Як абітурієнтам з тимчасово окупованих територій виїхати з метою навчання?
10.07.2025 13:18
В межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA діє програма допомоги, яка спрямована на порятунок та повернення українських дітей з тимчасово окупованих територій (ТОТ) та території РФ. …