Жителі Мстишина завжди прагнули до здобуття знань. Цьому сприяли і активна діяльність «Просвіти», і приклад чехів, які проживали у селі, були грамотними й піклувалися про освіту своїх дітей.
Трикласна церковно-приходська школа в селі Мстишин з’явилася за царської Росії, проте навчання тоді не було обов’язковим. Хто хотів відправляв дітей до школи, а були й такі, що за браком одягу чи взуття не могли цього зробити. Більшість підлітків працювали у багатих, тому й було на той час чимало неписьменних.
Під час Першої світової війни, в 1915 році, школу зруйнували австрійські війська. Протягом майже двох десятиліть школи в селі не було. Лише в 1933 році Семен Романюк надав частину свого будинку під початкову школу, де й проводили заняття. Приміщення було невідповідне, але за браком іншого мешканці погодилися, бо польська влада відмовилася утримувати освітній заклад на державні кошти.
У 1937 громада власним коштом і силами звела нову школу. Але викладали у ній польською мовою, а українську вивчали тільки два рази на тиждень. У 1940 році при освітньому закладі організували вечірню школу. Бажаючих відвідати її було достатньо, але частина з них жила далеко на хуторах, тому для них створили кілька навчальних пунктів за місцем проживання, де заняття проводили такі культармійці, як Самолюк Юхим, Патута Тихон, Марищук Степан.
Під час німецької окупації навчання проводилося не систематично, з перебоями. Спочатку був дозвіл вчити, а через місяць заборонили. Від весни 1944 року заклад почав працювати нормально. Восени 1945 року відкрили у Мстишині 5 клас і перетворили школу з початкової на семирічну. Кількість учнів збільшилася, і у 1952 році школу розмістили у двох відремонтованих, колишніх чеських будинках. Відкрився 8 клас, а там далі 9 і 10 класи.
У різні роки школа була семирічкою, десятирічкою, восьмирічкою, ЗОШ I-II ступенів і наразі є Мстишинською гімназією.
У 2019 році заклад відремонтували за кошти Боратинської сільської ради.
Серед колишніх директорів найдовше – 15 років – біля керма школи стояв Володимир Семенович Романюк. Справу батька продовжили сини Олександр і Володимир, створивши в селі першу вчительську династію. З 1961 до 1969 року вчителькою української мови і літератури в Мстишині працювала відома волинська поетеса Сіма Кордунова, а її чоловік – Євген Зосимович Мисливчук – очолював педагогічний колектив. В різні роки заклад очолювали Марія Миколаївна Луцевич, Ігор Олександрович Міліхович, Сергій Львович Капітанюк. На даний час директором гімназії є Алла Володимирівна Глинюк.
Швидко біжить час. Більше як за сімдесятирічну історію існування школи в селі Мстишин тут розпочинали свій трудовий шлях багато відомих педагогів, її закінчило не одне покоління жителів Коршовця, Вербаєва, Мстишина, Лучиць та Рікань Рівненської області.
Підготувала Алла Глинюк
