Чи знаєте ви, що на місці, де зараз знаходиться дитячий садочок в Ратневі, колись, у 1959 році, була школа? Її збудували із розібраних дерев’яних хат селян, яких вивезли на Сибір (Федора «Козла», Королів, Герасимчуків). Директором навчального закладу був Сліпчук Ананій. Навчалися у ньому діти із ближніх сіл (Цеперів, Баїв, Городище, Лаврів, Коршів, Вікторяни). Спочатку в школі було чотири класи, а пізніше – сім. Працювали у дві зміни.
Стіни школи пам’ятали сміх і гомін, розповіді вчителів і дитячі кроки у світ знань. У 60-х роках ця школа була центром життя села, а вже сьогодні на тому ж місці процвітає сучасний садочок, де маленькі серця роблять свої перші кроки у великий світ.
У 1965 році побудували нову двоповерхову школу, а в приміщенні старої відкрили інтернат (вихователем працювала Байдоха Антоніна Макарівна). За поганої погоди діти з сусідніх сіл могли там переночувати.
Перший дошкільний заклад у Ратневі знаходився у спортзалі школи (1965 рік). Функціонувала одна змішана група для дітей.
У 1972-1973 роках дітей возили в садочок у село Оздів. Це був сезонний заклад, завідувала яким Губалюк Леоніда Олексіївна.
У 1975 році садочок переїхав у будівлю медпункту (зараз садиба Литвинець Ніни Пилипівни).
1 лютого 1978 року привітно відкрив свої двері дитячий навчальний заклад «Барвінок». Назва пішла від того, що колись тут буяв фруктовий сад, а землю вкривав барвінок.
У цьому закладі ростуть і розвиваються маленькі ратнівчани. Талановиті та люблячі працівники завжди радо зустрічають допитливих, непосидючих малюків .
За роки існування дитячого садочка змінювались і його керівники:
- Савош Марія Миронівна;
- Симчук Галина Євгенівна;
- Якуб′янська Зоя Іванівна;
- Гичко Тамара Петрівна;
- Романець Руслана Леонтіївна;
- Коробко Галина Іванівна.
Минають роки… Змінюються покоління, але кожен з великим бажанням і задоволенням щоранку, влітку і взимку, восени і навесні, переступає поріг цього казкового «барвінкового» дому. Тепер тут уже не лунає дзвінок на урок. Його замінив веселий сміх малечі. Дітки граються, вчаться і пізнають навколишній світ у затишній атмосфері. І хоч новий садочок зовсім не такий, як стара школа, вони мають спільне – прагнення відкривати для дітей нові горизонти, даруючи їм знання та тепло.
Минуле і сучасне переплітаються на цьому ж місці, а історії старої школи живуть у серцях, котрі навчалися тут і котрі тепер приводять своїх дітей та онуків у садочок. І нехай кожен новий день додає яскравих моментів до історії цього місця!
Матеріал підготували: Мартинюк А.А., Грицан О.В.
