Коронавірус вніс корективи у звичне життя кожної людини. Україна, і Боратинська громада зокрема, чи не вперше отримали досвід життя в ізоляції. Вкрай важливий етап у ці часи переживає сфера освіти. Через карантин усі школи змушені були переформатувати роботу та перейти на дистанційний режим навчання.
То які ж вони уроки онлайн і чи подобається дітям навчатися вдома? Про це ми вирішили дізнатися у наших школярів та задали їм кілька питань:
1. Як організовано процес дистанційного навчання у твоїй школі?
2. Чи сумуєш за однокласниками, вчителями? Чого не вистачає, перебуваючи на онлайн-навчанні?
3. Чи маєш рекомендації/побажання щодо вдосконалення дистанційного навчання? Що потрібно зробити, аби онлайн-заняття стали ще ефективнішими?
Іванна Зарубич, учениця 3 класу Рованцівської школи
1. Під час карантину ми з вчителями спілкуємося у вайбері. Кожного дня вони надсилають нам відео-уроки та завдання, які потрібно виконати. Ми робимо ці завдання самостійно вдома і надсилаємо на перевірку. З деяких предметів завдання отримуємо не лише у вайбері, наприклад уроки з математики у нас відбуваються на платформі Вчи.юа, з інших предметів використовуємо освітні портали «Всеосвіта» і «На урок».
2. Якщо чесно, то я вже сумую за школою. Навчатися дистанційно мені подобається, але хочеться вже зустрітися із однокласниками, вчителями. Звичайне шкільне життя набагато цікавіше.
3. Загалом мені подобається вчитися вдома, але думаю було б ще краще, якби вчителі телефонували по відеозв’язку. Тоді б це були справжні відеоуроки – із поясненням, запитаннями та перевіркою домашнього завдання.
1. Мені подобається дистанційне навчання, адже це досить цікаво. Зараз уроки у нас проходять на різних онлайн-платформах. Математика – МійКлас, заняття з англійської відбуваються у Zoom, а для інших предметів використовуємо Google Classroom. Домашні завдання чи самостійні роботи задають як і раніше, але зараз ми виконуємо їх онлайн або робимо у зошиті, фотографуємо і надсилаємо для вчителя.
2. Навчатися вдома – непогано, бо є більше вільно часу, можна довше поспати. Єдине чого не вистачає – це спілкування з однокласниками, друзями, вчителями. Окрім навчання, я ще ходжу на секцію із футболу, тому зараз дуже сумую за своєю командою. Хотілося б вже швидше повернутися до звичного життя, яке було до карантину.
3. Я вважаю, що дистанційне навчання організовано добре. Мені все подобається: є можливість вивчити новий матеріал, якщо щось незрозуміло – можна запитати у вчителя. Кожного дня до 12 год нам надсилають задання і ми маємо півдня, щоб їх виконати. Для мене це досить зручно, але все одно хочеться у школу.
1. Шкільний сайт, групи у вайбері, телефонні дзвінки – для навчання під час карантину ми використовуємо безліч методів. Мабуть, найбільш активним та дієвим каналом комунікації є чат у вайбері. Туди кожен вчитель закидає завдання, які потрібно виконати, а також посилання на власноруч розроблені відео-уроки, опорні конспекти. Незважаючи на те, що зараз ми навчаємося дистанційно – перевірки домашніх завдань і контрольні ніхто не відміняв. Педагоги встановлюють дедлайни, ми виконуємо завдання вдома та надсилаємо їх на перевірку, а потім отримуємо оцінки. Все як зазвичай.
2. За ці кілька місяців дистанційного навчання зрозуміла, що дуже сумую за друзями і вчителями. Я – одинадцятикласниця і це мій останній рік у школі, шкодую, що не вдалося сповна насолодитися шкільним життям. А ще, перебуваючи на самоізоляції відчуваю, що дуже не вистачає спілкування. Це безпосередньо впливає і на якість навчання. Під час звичайних уроків у школі присутня така собі «здорова» конкуренція, є можливість подискутувати і це дуже мотивує. Зараз це саме те, чого мені не вистачає.
3. Як я вже казала один з мінусів дистанційного навчання – відсутність комунікації. Мені б хотілося більше інтерактиву та спілкування. Було б дуже круто, якби вчителі проводили онлайн-уроки, це цікаво, а ще створює ефект присутності у класі.
1. Зараз ми навчаємося вдома. Вчителька кожного дня надсилає нам завдання і вправи у вайбер, слідкує як ми виконуємо домашні завдання та ведемо зошити. Також ми розмовляємо по телефону, якщо я не можу виконати якесь завдання, то звертаюся за допомогою до вчительки або до мами.
2. Я дуже сильно сумую за школою. Тому що вдома не так весело, кожен день одне і те ж саме. Хочу повернутися до школи, бо навчатися і гратися разом з іншими дітьми набагато цікавіше.
3. Мені б дуже хотілося поспілкуватися з однокласниками та вчителями. Було б добре, якби для нас організовували відеоуроки, тоді це було б схоже на справжнє навчання у школі.
1. Із вчителями та однокласниками ми спілкуємося на різних навчальних платформах, наприклад таких як Google Classroom. Щодня вчителі надсилають нам навчальні матеріали, вказують сторінки і вправи, які потрібно виконати, дають посилання на відеоуроки. Також у нас створена група у вайбері, де є усі учні нашого класу та всі вчителі. Завдання виконуємо по-різному: іноді вирішуємо онлайн-тести або просто фотографуємо роботи у зошиті і надсилаємо вчителям.
2. У мене є дві сестрички, з якими ми разом робимо уроки та граємося. Але мушу сказати, що за 8 років мого навчання я ще ніколи так не хотіла у школу. Як на мене, звичайне навчання більш цікаве та різноманітне. Кожного дня у школі ми спілкуємося, відбувається багато подій. Цього на карантині дуже не вистачає.
3. Дистанційне навчання для мене щось нове і незвичне, але мені подобається. Сам процес навчання не надто відрізняється від звичайного – ті ж самі уроки і завдання. Та загалом дуже хочеться повернутися до школи, адже зараз не вистачає «живого» спілкування.
територіальна громада Луцького району Волинської області офіційний сайт
