Чуфаров Анатолій Миколайович народився 10 серпня 1987 року в селі Новостав. Ріс чесним, сміливим і відповідальним. Життя повернулось так, що Анатолій був єдиною опорою для матері і бабусі, яка всю душу вклала в онука.
З 1994р. по 2006р. Анатолій навчався в Боратинській ЗОШ, де мав багато друзів, за веселу та справедливу вдачу його поважали однокласники.
Після закінчення школи юнак відразу став шукати роботу, адже він знав, що відповідальність за добробут сім’ї лежить на його чоловічих плечах. Анатолій працював комплектувальником проводів на заводі Кромберг енд Шуберт, робітником на Гнідавському цукровому заводі, помічником та будівельником на різних будівництвах в Україні та за кордоном. Йому вдалось освоїти багато професій, але найбільш до душі були ремонти в оселях і квартирах, де проявлявся його будівельний і художній талант.
У 2015 році Анатолій створив свою сім’ю з Анною. У щасливому шлюбі у них народились донечка й син.
Проте усвідомлення себе українцем і патріотом, без жодного військового досвіду покликало на захист рідної землі від ворога, який сунув зі сходу. З 2015 року Анатолій Чуфаров безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі АТО проведення в Донецькій та Луганській областях у складі зенітного артилерійського взводу роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону 79 ДШБ.
31 жовтня 2016 року був звільнений в запас з військової служби. Анатолій повернувся до своєї цивільної спеціальності. Працював, разом з дружиною виховували діток, будували плани, мріяли …
Про пережиті події згадував лише на зустрічах з побратимами. Не хотів щоб його спогади затьмарювали сімейне життя. Але повномасштабне вторгнення ворога перекреслило всі плани.
19 липня 2022 року Анатолій, зробивши в черговий раз свідомий вибір, став на захист нашої держави, приєднавшись до лав ЗСУ. Він був зарахований до особового складу частини А-1008 на посаду старшого навідника гранатометного взводу механізованого батальйону. Мужньо боронив свою країну, адже вдома його чекали рідні: дружина, донька, син, мама та сестра.
1 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Тернова, Харківської області в результаті ворожого обстрілу солдат Анатолій Чуфаров загинув, вірний військовій присязі він поклав своє життя за волю і незалежність України.
Поховали військовослужбовця в рідному селі Новостав.
Нагороджений посмертно:
1. Державною Нагородою України, Орденом «За мужність» III ступеня № 083195, НАКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 190 від 30 березня 2023 року.
2. Пам’ятною відзнакою, Князівський хрест Героя «Навіки в строю», НАКАЗ КОМАНДИРА ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 1008 № 756 від 21 травня 2024 року.