В перший день весни 1 березня 1984 року ранкову тишу порушив крик новонародженого немовляти. Народився хлопчик - Галас Юрій Євгенійович.
Щасливі батьки Галас Оксана Антонівна та Галас Євгеній Павлович тішилися своїх первістком.
Хлопчик ріс дуже кмітливим та розумним, добрим та щедрим.
Шкільне життя Юрія пройшло у Луцькій ЗОШ № 26. Хлопця дуже любили вчителі, його доброта та кмітливість притягувала до нього друзів. Під час навчання Юрій відвідував спортивні гуртки.
Після закінчення 8 класу вступив до Луцького фахового Коледжу технологій, бізнесу та права. Здобував професію бухгалтера. Заочно вступив до Луцького індустріального університету.
Після того, як звільнився започаткував підприємницьку діяльність у сфері торгівлі. Безпосередньо приймав участь у благоустрої села Новостав.
15 серпня 2014 року Господь Бог обдарував Юрія двома синочками – Олежиком та Матвійком. Щасливий батько тішився та піклувався своїми синочками. Всі разом проживали у батьківському домі у селі Новостав Боратинської сільської ради.
Підприємницьку діяльність поєднував з будівництвом.
З настанням повномасштабного вторгнення 2022 року Юрій не раз говорив про своє рішення батькам піти до збройних лав України захищати Вітчизну.
У квітні добровільно пішов до ТЦК та СП м.Ківерці, де пройшов медкомісію та отримав повістку на 19 квітня 2022 року до лав ЗСУ. Цього ж дня відбув до військової частини міста Яворів. Місяць навчань і Юрій вже на Запорізькому напрямку у 65 ОМБр на посаді водія.
Батьки відчували, що син не все розказує. Постійно з ним не було зв’язку, а це означало, що він на завданні.
Коли перебував у відпустці у першій половині грудня 2022 року, яку нелегко було заслужити, поділився з батьками мрією про будівництво власного будинку.
Захищаючи Батьківщину зі зброєю в руках, Юрій приймав активну участь у матеріально-технічному забезпеченні свого підрозділу. Служив наш син у сухопутних військах ЗСУ. Був відзначений подякою від командування 1 механізованого батальйону за сумлінне виконання службово-бойових завдань, розумну ініціативу, мужність та самовідданість виявлених у захисті України від ворога.
16 квітня 2023 року на світанку Великодня, обірвалося життя нашого синочка, воїна, мужнього захисника, люблячого батька та патріота України. В храмах лунала Хвала Богу! Радісно звучало Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Душа нашого сина возносилась до неба… в оселю Ісуса Христа, що сидить праворуч Отця, щоб заступатися за нас.