04.09.2025
09:39
Міністерство у справах ветеранів України надало поради, як правильно та з повагою комунікувати з ветеранами й ветеранками, які мають інвалідність.
- У центрі уваги – особистість, а не особливості тіла. Ветеран чи ветеранка з інвалідністю насамперед залишаються собою – зі своїм досвідом, почуттям гумору, гідністю. Спілкуйтеся з ними так, як із будь-ким іншим у подібній ситуації – щиро й відкрито.
- Будьте природними. Якщо заведено тиснути руку при знайомстві – робіть це і з людиною з інвалідністю, навіть якщо їй складно рухати рукою або вона користується протезом.
- Звертайте увагу на індивідуальні особливості. Якщо є потреба – адаптуйте комунікацію: наприклад, говоріть голосніше з людьми, які мають проблеми зі слухом.
- Підлаштовуйтеся фізично з повагою. Якщо можливо, розташуйтеся так, щоб бути на одному рівні з обличчям співрозмовника. Не спирайтеся на крісло колісне – це особистий простір людини.
- Запитуйте – це завжди доречно. Не бійтеся питати: «Як тобі зручно?», «Чи можу допомогти? Як саме?». Якщо людина відмовляється від допомоги – поважайте це.
- Дайте більше часу людям із порушеннями мовлення. Виявляйте щиру зацікавленість і не перебивайте.
- Не нав’язуйте надмірної уваги. Пропонуйте допомогу, але не робіть цього без запиту, щоб не зачепити гідність.
- Повага до гумору. Ветерани можуть жартома розповідати навіть про складні події. Не реагуйте надмірно емоційно чи з жалем – це може створити відстань.
- Співчуття – нормально, жалість – принижує. Важливо підтримати, допомогти відчути рівність і рухатися далі.
Такі прості, але важливі правила допомагають вибудовувати щирий і поважний діалог, підтримувати наших Захисників і Захисниць, які пройшли через складні випробування.
